У лютому 2022 року у реєстрі Дія.City з'явилися перші 55 резидентів. З цього моменту розпочався відлік 25 років, протягом яких держава гарантувала непогіршення умов цього спеціального правового режиму та особливостей оподаткування. Минуло 2 роки, резидентів Дія Сіті вже понад 900 — саме час підбити перші підсумки. Якщо спеціальний правовий режим підтвердив свою привабливість, а держава загалом послідовно має намір використовувати її для розвитку ІТ-індустрії та залучення інвестицій, то податкові органи активно знецінюють переваги та загрожують Дія.City не менше, ніж виклики повномасштабної війни. Поговоримо про це трохи докладніше.

1. Дія.City працює, незважаючи на початковий скепсис та повномасштабне вторгнення

Спочатку багато компаній обережно ставилися до спеціального правового режиму і тому вичікували або ж створювали окрему маленьку юридичну особу для набуття статусу резидента Дія.City. Комусь знадобилося півроку, комусь півтора, а хтось досі перевів у Дія.City лише малу частину свого бізнесу.

У технологічного гіганта є плани. Власник одного з найпопулярніших в Україні додатків відкрив офіс у Києві

Однак сумніви індустрії загалом подолані: на сьогодні кількість резидентів перевищила 900 і серед них є майже всі відомі ІТ-компанії. До спеціального правового режиму приєдналися великі підприємства з іноземними інвестиціями та тисячами спеціалістів в Україні.

У січні 2024 року Мінцифра, об'єднання Diia.CityUnited та компанія Advanter проводила опитування резидентів Дія.City та понад 98% опитаних позитивно оцінили свій досвід резидентства. Ми ще не раз звертатимемося до результатів цього анкетування нижче.

2. ІТ-індустрія більше довіряє Мінцифри

2020-го, під час обговорення концепції Дія.City та законопроектів, звучало багато критики. Одним із основних страхів ІТ-бізнесу було надання Мінцифри повноважень регулятора та контролера за індустрією. Але ці побоювання не справдилися. Натомість Мінцифри набуло функції адміністратора, який не має дискреційних повноважень до резидентів і не може навіть давати офіційні роз'яснення. Організований Мінцифри проектний офіс Дія.City сформував клієнтоорієнтовану команду підтримки, яка ефективно працює.

Як наслідок, на зустрічах із ІТ-асоціаціями висуваються пропозиції надати Мінцифри додаткові повноваження. Таке важко уявити, наприклад, із податковими органами. До цього швидше за все не дійде, але такого рівня довіри ІТ-бізнесу до Мінцифри 2-3 роки тому не було.

3. Держава намагається тримати слово про погіршення умов

У згаданому опитуванні понад 70% учасників зазначили, що фактором, який переконав їх стати резидентами, стала умова збереження чинного правового режиму на 25 років. Однак дотримуватись цієї гарантії буде не так просто.

Так, у вересні 2022 року Верховна Рада України випадково прибрала пряму норму щодо права резидентів Дія.City укладати гіг-контракти з іноземцями без отримання дозволів на використання їхньої праці. Таке право випливає з контексту інших норм, які залишилися в силі. Але все ж таки була створена неоднозначність, яку можна трактувати по-різному. Для вирішення проблеми уряд прийняв постанову, якою прямо дозволив укладати гіг-контракти з іноземцями без отримання таких дозволів, щоправда, тільки на період військового стану. Встановити таке правило довше у КМУ просто немає повноважень, сама ж норма повернеться «на місце» лише через 6 місяців після закінчення воєнного стану. Однак тут важливою є готовність держави докласти зусиль, щоб нівелювати наслідки помилки.

4. Резиденти отримують додаткові переваги

У перші тижні повномасштабного вторгнення не було зрозуміло, чи зможуть резиденти Дія.City виконувати вимоги щодо мінімальної кількості найнятих спеціалістів та розміру їхньої винагороди. Кабмін досить швидко зреагував і вже 29 березня 2022 року скасував негативні наслідки невідповідності цим вимогам під час воєнного стану. Потім цю пільгу скасували лише 13 лютого 2024 року.

У січні 2023 року Кабмін затвердив новий порядок бронювання працівників: резидентам Дія.City треба не мати заборгованості з ЄСВ та виплачувати зарплату вищу за середню в регіоні для того, щоб подати списки на бронювання до 50% військовозобов'язаних працівників. Процедура бронювання має недоліки, але така можливість є великою перевагою Дія.

Отже, за зміни умов чи появи нових стимулів, Дія.City продовжують удосконалювати, щоправда, поки що на рівні підзаконних актів.

5. Дія.City – готове до масштабування рішення

Загроза окупації великих територій передбачала також ризики для функціонування банківської системи, багатьох реєстрів та державних інформаційних ресурсів, які терміново почали переносити до хмар. Держава відчула потребу підтримати сферу хмарних послуг та дата-центрів та швидким рішенням було додати їх до переліку видів діяльності, що стимулюються у Дія.City.

Також Кабмін додав до цього переліку діяльність з підтримки міжнародних платіжних систем, виробництва обладнання для оборонної промисловості, розробки та виробництва безпілотних систем. Те, що інтеграція нових сфер не вимагала організаційних чи нормотворчих зусиль, довело, що Дія.City є комплексною та налагодженою системою стимулювання бізнесу, яку можна легко масштабувати.

6. Головна загроза – це неконструктивні позиції податкової служби

Майже 95% опитаних відповіли, що пільгові ставки оподаткування запевнили їх стати резидентами Дія.City. Водночас 73% вважають, що усунення недоліків податкового законодавства та його трактування має бути пріоритетом для об'єднань резидентів.

Гетьманців вибухнув новою ідеєю. В Україні створять клуб підприємців, до яких не приходитиме Податкова з перевірками

Практично з перших днів дії особливостей оподаткування резидентів Дія.City та їх спеціалістів, податкова почала трактувати законодавство не на користь резидентів, іноді навіть ігноруючи прямі норми. Такі «сюрпризи» спочатку були поодинокими, але починають з'являтися дедалі частіше. Ці позиції публікувалися у формі прес-релізів, надавалися у відповідь на звернення ІТ-асоціацій, а згодом почали відображатися в індивідуальних податкових консультаціях та у базі знань податкової. «ЗІР».

Наприклад, податкова пропонувала:

• починати застосовувати податкові переваги не пізніше, ніж передбачено законом;
• оподатковувати виплату за час оплачуваної перерви гіг-фахівця за втричі вищими ставками;
• прирівнювати тимчасову передачу гіг-спеціалісту обладнання для надання послуг до подарунка та обкладати податком у сумі на 40% вартості користування ним; і т.д.

Звичайно, на більшість «негативних» позицій податкової можна знайти більше «позитивну» з того самого питання. Проте така зухвалість і непослідовність фіскальних органів позбавляє бізнес визначеності та здатності планувати, а головне — кидає тінь на довіру капіталу до держави Україна загалом.

Дія.City позиціонується як простий та вигідний правовий та податковий режим. Він і є таким, допоки не втручається податкова — відкриваєш її позиції і вже все не так зрозуміло і зовсім не так вигідно. Доводиться закладати значні резервні фонди або розпочинати бізнес менш прозоро, що точно не є інвестиційно привабливим.

І хоч би яким клієнтоорієнтованим був сервіс Мінцифри, це не може нівелювати таку проблему. Коли резиденти називали переваги режиму Дія. City, то топ-3 стали ставки оподаткування, непогіршення умов та можливість викласти у гіг-контракті реальні умови співпраці з фахівцями. Але поточний підхід фіскалів саме ці переваги і зводить нанівець.

Тому критично важливо навести лад у податковій політиці щодо Дія.City. ІТ-асоціації та Мінцифри мали б бити на сполох, щоб порушити питання на найвищий політичний рівень. Очевидно, у воєнний час є багато інших пріоритетів, але зберегти напрацювання чотирьох років і відновлювати довіру бізнесу теж важливо.

7. Війна та спільні проблеми не дають розкрити потенціал

Ніхто не знає, що з цим робити. У Мінцифри розповіли, кого точно не бронюватимуть від мобілізації

Хоча Дія.City створювався для обмеження впливу загальнодержавних проблем на ІТ-бізнес, у цьому неможливо досягти абсолюту та мова не лише про податкову. Нові інвестиційні інструменти Дія.City не переконують інвестувати на рівні України — тут створюють лише офіси розробки, бо не вистачає верховенства права. Специфічна комунікація питань мобілізації лякає іноземних замовників, і вони скорочують чи не продовжують проекти в Україні. Особлива увага правоохоронців до підприємців із давніх справ виглядає дико для західного капіталу. Це все у сумі з ризиками ракетних обстрілів та блекаутів негативно відбивається на бізнес-кліматі, розвитку ІТ-індустрії та динаміці зростання Дія.City.

Але навіть за всіх цих викликів, лише за останній тиждень статус резидентів Дія.City отримали 42 підприємства, а отже є що підтримувати та захищати.