“Що станеться влітку? Наступ Росії на НАТО, вибори в Україні, замирення…” – Валерій Пекар
Події у світі розвиваються так стрімко, що не всі і не завжди встигаєш усвідомити, не кажучи вже про те, щоб проаналізувати і систематизувати, а тим більше зробити якісь прогнози. Але спробуємо розібратися, чого чекати найближчими місяцями: замирення, ескалації воєнних дій – чи (сюрприз) виборів президента? Про це на своїй сторінці на сайті Gazeta.ua написав Валерій Пекар.
Кілька днів тому розповів про чотири сценарії розвитку поточної ситуації, описані військовим аналітиком Датського оборонного коледжу Андерсом Нільсеномі запропонував читачам проголосувати за те, що вважають найбільш ймовірним до кінця року. Таке голосування не може визначити найімовірніший сценарій, але може визначити ваші очікування. Ось вони, ці чотири сценарії.
- Реальне перемир’я. Плюси для російського режиму: порятунок російської економіки, зменшення соціальної напруги. Мінуси для російського режиму: формальне визнання неспроможності завоювати “свої” території, повернення “ветеранів СВО”.
- Заморозка лінії фронту, продовження війни. Плюси для російського режиму: збереження стабільності режиму, шанс на перемогу внаслідок виснаження України. Мінуси для російського режиму: наростання економічної кризи та супутніх проблем.
- Повномасштабна мобілізація. Плюси для російського режиму: шанс на перемогу внаслідок збільшення тиску. Мінуси для російського режиму: ризик економічного колапсу, ризик суспільного невдоволення та розколу еліт.
- Атака на країни Альянсу. Плюси для російського режиму: залякування європейців задля зменшення підтримки України. Мінуси для російського режиму: ризик жорсткої відповіді Європи
Технічно всі чотири сценарії можливі. Режим достатньо ресурсу щодо мобілізації. Армія має достатньо ресурсу для атаки або на країни Балтії, або до Польщі (із застосуванням або без застосування сухопутних військ). Нільсен вважає, що найбільш логічним є варіант заморозки і продовження війни. Але логіка Путіна відрізняється від логіки Нільсена. У січні я аналізував логіку Путіна та описав її як логіку постійної ескалації, яка називається “домінування за столом”.
Тепер перейдемо до ваших очікувань. На початку голосування дуже довго тримався нагорі сценарій мобілізації. Я думав, що так і буде до кінця, але результати. Ескалація на країни НАТО – 599. Мобілізація – 391. Заморозка – 237. Реальне перемир’я – 11.
Частина респондентів писала, що мобілізація буде одночасно з ескалацією до країн НАТО, але це не дуже виважена позиція. Адже ескалація саме для цього робиться, щоб уникнути мобілізації. Мобілізація дозволяє збільшити прямий тиск на Україну, і тоді нема рації ризикувати ескалацією.
Особисто я вважаю ескалацію на країни НАТО найімовірнішим сценарієм, писав багато разів і в українській, і в польській пресі. Ризик високий, але у разі успіху це дозволяє Росії одразу досягти стратегічних цілей війни: вивести з гри Європейський Союз, зняти санкції, повернути собі заморожені активи та перервати підтримку України (без підтримки Європи Україна довго не протягне).
США навряд чи підтримають Європу, а Китаю все це лише на руку. Водночас, якщо Європа буде готова до такого розвитку подій та збільшить військову інтеграцію з Україною, то в Росії настане швидкий гачок. Це і є типовий шлях прийняття рішень для Путіна: вибрати варіант ва-банк, який є максимально ризикованим, максимально піднімає ставки та у разі успіху обіцяє максимальний виграш.
У той же час, мобілізацію також не варто скидати з рахунків, і це означає, що Україні загалом і кожному і кожному слід думати, що робити в цьому сценарії. Радію, що в реальне перемир’я ніхто не вірить. Нарешті без ілюзій.
Тут ще містом бігають якісь люди і розповідають про вибори через шість місяців. Ну, ну. Це вже восьмий раз за останні чотири з лишком роки, якщо я не помиляюся (нікому запитати, бо знайомі політологи збилися з рахунку).
Що потрібно робити, ви знаєте. Робіть все, що можете, для власної стійкості, для сил оборони та для тих, кому важче, ніж вам.
