Результати візиту канцлера
Візит Шольца до Москви був анонсований на тлі критики з боку інших країн НАТО, які звинувачують Німеччину в бездіяльності та незадоволені її відмовою постачати Києву зброю.
Шольц також не говорив з усією однозначністю, що у разі російського військового вторгнення в Україну газопровід «Північний потік-2» не буде запущений, хоча цього не виключав.
«Стратегічна невизначеність»
Росія та країни НАТО з листопада обмінюються звинуваченнями, погрозами, пишуть один одному листи та проводять переговори, сперечаючись про розширення альянсу та майбутнє України.
Шольц вступив на посаду канцлера початку грудня та одразу підключився до публічної дипломатії навколо цього конфлікту.
Але у лютому він почав діяти активніше – зустрівся у Вашингтоні з президентом США Джо Байденом, прийняв у Берліні лідерів Франції, Польщі та країн Балтії та запланував візити до Києва та Москви – саме в такому порядку.
Шольц каже, що він їде попередити Росію про вкрай дорогу ціну, яку вона заплатить, якщо розпочне вторгнення в Україну.
Але він не розкриває, про які саме санкції йдеться — німецький канцлер наполягає, що у цих питаннях слід зберігати «стратегічну невизначеність» і не викладати всі козирі на стіл.
Замість ескалації Шольц хоче запропонувати дипломатію підтримати переговори у всіх існуючих форматах, від «нормандського», де зустрічаються представники Росії, України, Німеччини та Франції до ОБСЄ, Ради Росія-НАТО та діалогу між США та Москвою.
“Де Олаф?”
Критики в Німеччині та за кордоном звинувачували Шольца в тому, що він усунувся від вирішення спору між Росією та Заходом про майбутнє України.
У 2014-2015 роках Ангела Меркель виступала неформальним лідером Європи та відіграла важливу роль у укладанні перемир'я на сході України. Наразі домовитися з Путіним намагається французький президент Еммануель Макрон, а всі головні питання вирішуються між Росією та США.
У цій кризі Макрон сидить за кермом, а Шольц виглядає просто пасажиром, пише німецька газета Handelsblatt.
У німецьких соцмережах поширювалися хештеги #WoIstOlaf та #WoIstScholz — Де Олаф? та «Де Шольц?». Соцопитування показували падіння його рейтингу.
Але канцлера не варто судити за мірками його попередниці, сказав у розмові з Бі-бі-сі німецький політолог Марсель Дірсус, співробітник Інституту безпекової політики Кільського університету.
«Ангела Меркель була при владі довше за більшість демократичних лідерів, вона викликала величезну повагу, і її авторитет виходив за рамки її посади. Тож це не вина Олафа Шольца – він лише обійняв посаду», – вважає політолог.
Крім досвіду, Шольц і Меркель мають ідеологічні відмінності — новий канцлер належить до Соціал-демократичної партії, яка історично посідала більш гнучку позицію у НДР та Москву, ніж християнські демократи Меркель.
Щоразу, коли йдеться про Росію, соціал-демократи повертаються в Ostpolitik [Східної політики]за якою ФРН слідувала під час Холодної війни, вибудовуючи відносини з НДР та з Москвою, — каже Дірсус. – Вона глибоко закладена у мисленні соціал-демократів».
Шольця постійно нагадують про Герхарда Шредера — екс-канцлера від Соціал-демократичної партії, який тепер обіймає посаду голови ради директорів «Роснефти» та Nord Stream AG, компанії-оператора газопроводу «Північний потік».
Шредер публічно повторює риторику Кремля — звинувачує Україну у «брязканні зброєю» та агресії проти Донбасу.
«Він не каже від імені уряду. Він не працює в уряді. Він не входить до уряду. Зараз канцлер – я і політика Німеччини – це те, що ви чуєте від мене», – відповів Шольц на запитання Сі-ен-ен про попередника.
Посилення риторики Росії та тиск з боку союзників змушують Шольца діяти активніше, вважає Дірсус із Кільського університету.
Берлін оголосив, наприклад, про відправку до Литви до 350 військових. Політолог зазначає, що розміщення додаткового контингенту було заплановано раніше, просто процес було прискорено, щоб створити позитивну новину.
“Німеччина виглядала настільки погано, що їй потрібно було зробити щось”, – каже Дірсус.
Російський газ – слабкість чи козир?
Якщо Росія розпочне вторгнення в Україну, то Північного потоку-2 не буде, заявив Джо Байден, стоячи поряд із Шольцем на спільній прес-конференції.
«Ми зупинимо [його запуск]», – попередив американський президент.
Однак Шольц уникнув питань щодо газопроводу. Після цього президент України Володимир Зеленський скасував зустріч із Ганною Бербок, яка приїхала до Києва главою МЗС Німеччини.
Сама Бербок неодноразово говорила, що Берлін готовий до жорстких санкцій, у тому числі й відмовитися від “Північного потоку-2”. Але вона входить до партії «Зелених» і ще до виборів обіцяла не запускати газопровід у разі перемоги.
Графіка
Серед однопартійців Шольца, соціал-демократів, ставлення до проекту складніше. Міністр оборони Крістін Ламбрехт, наприклад, наполягає, що він безпосередньо не пов'язаний із конфліктом.
“Північний потік-2” закінчується у федеральній землі Мекленбург – Передня Померанія, та її голова Мануела Швезіг, також член Соціал-демократичної партії, активно підтримує російський газопровід.
«Мені здається, значення Північного потоку-2 може бути перебільшеним, але з боку України справедливо чекати від Берліна ясної позиції, і для мене загадка, чому її немає», — каже Марсель Дірсус.
За словами політолога, Берлін розуміє, що у разі агресії Росії проти України запуск газопроводу стане практично неможливим, тому що США робитимуть все, щоб зупинити проект.
Він пов'язав сумніви Шольца з тим самим Ostpolitik, який бачить у торгівлі можливість впливу міжнародних партнерів.
За словами політолога, у Німеччині існує погляд на постачання російського газу не як на односторонню залежність від Росії, а як на взаємопов'язані відносини, які однаково важливі для покупця та продавця.
«Знову ж таки, це дуже спірний підхід. Дехто вважає, що німці щиро так думають. Інші кажуть, що це просто відмовка задля досягнення своїх економічних інтересів», — додає Дірсус.
П'ять тисяч касок і жодних гаубиць
Берлін блокує постачання Україні зброї, наприклад, снайперських гвинтівок, в рамках структур НАТО. Він також забороняє третім країнам перенаправляти своє озброєння до Києва: уряд Естонії не отримав дозволу на відправку гаубиць німецького виробництва.
Поки що Берлін погодився лише обладнати в Україні військово-польовий шпиталь та виділити 5 тис. касок для української армії.
Що німецькі політики хочуть відправити до України? Шоломи? Це сором на весь світ!» — обурювалася в інтерв'ю Der Spiegel лауреат Нобелівської премії з літератури Герта Мюллер.
Шольц у відповідь каже, що Німеччина найбільше зробила для економічної підтримки України, виділивши близько 2 млрд. доларів за останні сім років. Щодо шоломів, то їх попросила українська влада.
“Німецький уряд багато років займає чітку позицію – ми не відправляємо озброєння до кризових регіонів, і ми не відправляємо смертоносну зброю в Україну”, – сказав Шольц в інтерв'ю німецькому громадському телебаченню.
Проте експерти кажуть, що це не так — і Берлін неодноразово схвалював постачання зброї до Єгипту, ОАЕ та Саудівської Аравії, хоча країни беруть участь у кривавій війні в Ємені, яка призвела до голоду та гуманітарної катастрофи.
Шольцю доводиться враховувати позиції своїх партнерів щодо коаліції.
Але до Росії у німців особливе ставлення з історичних причин, насамперед Другої світової війни, вважає Дірсус: «Нацистська Німеччина знищила мільйони росіян, і це не може бути просто забуто. Щоразу, коли німці думають про політику щодо Росії, вони думають про заподіяні страждання та смерть, і це впливає на політику на адресу Москви»
There are very serióy times in which I am visiting #Ukraine. Це було дуже важливо, щоб я був у Києві, щоб його clear during my talks with President #Селенський: Німеччина stands closely long Ukraine та supports it on European path! (½)
– Bundeskanzler Olaf Scholz (@Bundeskanzler) February 14, 2022
Тому для багатьох у Німеччині неприйнятна думка про німецьку зброю, яка буде спрямована на російських солдатів.
«На жаль, це вибіркове тлумачення історії, бо, зрозуміло, німці завдали жахливих страждань не лише російським, а й українцям», — каже політолог.
Але він вважає, що особливе ставлення до Москви пов'язане з історією об'єднання Німеччини 1990 року.
«На відміну від американців, німці не думають про те, що вони перемогли в холодній війні. Берлінська стіна впала завдяки дипломатії та злагоді Москви на об'єднання. І мені здається, що у Німеччині є почуття обов'язку щодо Росії», — зазначає він. .
Але проти постачання зброї в Україну є й прагматичніші аргументи, додає політолог: громадська думка.
«Широко поширена думка, що постачання озброєння Україні на даний момент призведе лише до ескалації конфлікту — що, відправляючи зброю, ми не допоможемо українцям, а, навпаки, зробимо їхнє життя складнішим», — каже Дірсус.
70% німців проти постачання зброї Україні, і лише 21% — за, показало опубліковане на початку лютого опитування, яке провела німецька мовна компанія ARD.
Якщо ти хочеш переобратись, абсолютно раціонально бути проти цього. А політики зазвичай хочуть переобратись у демократичних країнах, принаймні», — додає політолог.
За матеріалами: bbc.com
