Реакція влади та розповідь бійців про зростання кількості загиблих на фронті (ВІДЕО)
З початку року загинуло вже 14 українських військових
Станом на вечір два обстріли, втрат серед українських військових немає. Про ситуацію на передовій повідомили у прес-центрі ООС. Незважаючи на відносно спокійний понеділок, на фронті спостерігається загострення. Російські снайпери активно прицілюються, а українські захисники знову гинуть.
Новини з Донбасу все частіше змушують навіть високопосадовців заявляти про недотримання режиму припинення вогню на лінії розмежування сторін. За яких умов це може бути офіційно оголошено та чи відповідатимуть українські бойовики на ворожі атаки, дізнавався журналіст «5 канал».
Засідання погоджувальної ради парламенту починається з хвилини мовчання. Так депутати реагують на чергові погані новини зі сходу.
«Ми втратили трьох воїнів на фронті, була пропозиція від наших шановних колег хвилиною мовчання вшанувати всіх, хто віддав своє життя за демократію України», – сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.
Останні події на фронті викликали різку реакцію глави української делегації на Мінських переговорах. Леонід Кравчук закликав відповідати симетрично на всі атаки ворога.
“На Донбасі стріляють? Стріляють. Вбивають? Вбивають. Ми не можемо робити вигляд і говорити, що ми дотримуємося режиму тиші, а вони стріляють, але ми такі хороші, що мовчимо. На кожен постріл має бути відповідь”, – заявив голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук.
Але представник української делегації Олексій Арестович запевняє, що Збройні сили не мовчать і відповідають ворогу.
“Збройні сили відповідають. Це не односторонні дії з боку росіян. Таких односторонніх дій не було жодного дня. Коли потрібно, командир приймає рішення на місці і відкриває вогонь”, – сказав представник української делегації в ТКГ Олексій Арестович.
Військові кажуть, що рішення про відкриття вогню приймає командир, якщо є безпосередня загроза життю бійців. Наприклад, при наближенні ворожих диверсантів. В інших ситуаціях необхідно отримати дозвіл від вищого керівництва. А це займає багато часу.
“Вогонь ведеться по опорному пункту, з опорного пункту він передається на ротний опорний пункт, з ротного опорного пункту на опорний пункт батальйону. Ми з батальйону передаємо цю інформацію на пункт управління та спостереження бригади, звідти чекаємо рішення відкривати вогонь чи не відкривати вогонь. Зазвичай рішення не відкривати вогонь у відповідь”, – говорить прес-офіцер 503-го окремого батальйону морської піхоти ЗСУ. Збройні сили.
За таких обставин українських бійців вивозять у безпечне місце. Внаслідок ворожих атак морські піхотинці 503-го батальйону поранили та вбили своїх товаришів. Але представники нашої делегації на Мінських переговорах кажуть, що такі напади означатимуть порушення режиму тиші лише за однієї умови.
“Коли сторони це визнають. Якщо зараз буде хоча б Курська битва, то режим де-юре залишиться, ми питаємо про реальний стан справ на фронті чи про правовий режим? Це різні поняття. Зараз перемир’я триває”, – додає Арестович.
Відведення снайперських груп від лінії фронту – на цьому кроці має наполягати українська делегація на Мінських переговорах. У цьому переконаний Євген Марчук, який раніше був у складі цієї делегації. Адже численні втрати завдані снайперським вогнем.
“Якщо російська (сторона – ред.) погодиться, це буде добре. І якщо Росія відмовиться виводити снайперські групи, звичайно, наголошуючи, що це не їхній, але це їхній відомий аргумент. Тоді всі зрозуміють, що Україна хоче зменшити навіть у той час, коли кількість загиблих зменшилася, але вони все одно є”, – наголошує представник української делегації в Тристоронній контактній групі (2018-2019) Євген. Марчук
З липня минулого року, коли було запроваджено режим припинення вогню, Збройні сили України зазнали вже 18 бойових втрат, з них 14 – з початку 2021 року.
Петро Троць, Анна Кудрявцева,
За матеріалами: “5 канал”
