Рада змінила статус НАБУ
Закон змінив статус НАБУ та визначив його як центральний орган виконавчої влади з особливим статусом. Згідно з документом, Нацбюро має розслідувати не лише справи щодо топкорупціонерів, а й «інші кримінальні правопорушення».
Також із ст. 1 закону про НАБУ виключили частину другу, в якій йшлося про те, що Нацбюро «утворюється президентом України відповідно до цього та інших законів України». А НАБУ має утворюватись і діяти відповідно до ухваленого закону.
Як зазначили у Центрі протидії корупції, закон закріплює незалежність НАБУ від уряду. Зокрема, закон забороняє Кабінету міністрів втручатися у діяльність бюро, скасовувати акти НАБУ. Також закон не дозволяє надавати вказівки чи доручення щодо діяльності Національного антикорбюро чи конкретних кримінальних проваджень.
Документ запроваджує нову процедуру відбору директора Нацбюро. Нового керівника обиратимуть на прозорому конкурсі, який визначатиме голос під час якого будуть міжнародні експерти.
Обійняти цю посаду може громадянин України, який має:
- вищу юридичну освіту;
- стаж роботи у галузі права не менше десяти років;
- досвід роботи на керівних посадах у державних органах, установах, організаціях, у тому числі за кордоном або у міжнародних організаціях не менше ніж п’ять років;
- володіє державною мовою і здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім та професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.
Звільнити директора НАБУ уряд може, якщо за це проголосували не менш як дві третини посадового складу Кабміну і лише з підстав, уже визначених законом про Нацбюро. Водночас директора Національного бюро можуть усунути з посади або від виконання посадових чи службових обов’язків лише на підставах та в порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.
У разі припинення повноважень чи звільнення директора НАБУ всі його повноваження здійснює перший заступник керівника Нацбюро, а у разі його відсутності — один із заступників. Ця норма діє до дня призначення нового директора Національного антикорбюро.
Ухвалений закон виключає норму, згідно з якою до конкурсної комісії з відбору директора НАБУ мають входити три особи, визначені президентом. Також до комісії не делегуватимуть членів, визначених Верховною Радою.
До комісії з відбору директора Нацбюро входитимуть шість членів. Троє з них визначатимуть уряд, ще троє будуть міжнародними експертами.
Рішення вважатиметься прийнятим за наявності 4 голосів, з яких принаймні 2 голоси міжнародних експертів.
Аудит Національного антикорупційного бюро також мають проводити міжнародні експерти. Вони визначатимуть методику та критерії для такої оцінки.
Діючий Директор НАБУ продовжить виконувати всі свої повноваження до призначення свого наступника, відбір якого має розпочатися після набрання чинності законом, але не довше строку своїх повноважень, що закінчується у квітні 2022 року.
Торішнього серпня Конституційний суд дійшов висновку, що п’ятий президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження, призначаючи Артема Ситника на посаду директора НАБУ, що належить органам виконавчої влади. В Офісі президента заявили, що Ситник продовжуватиме виконувати обов’язки голови НАБУ. Раніше сам Ситник заявив, що позбавити його посади можуть лише після результатів аудиту відомства.
У лютому 2021 року у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який передбачає звільнення чинного директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Як повідомляло DT.UA, ініціатором ухвалення закону про звільнення чинного директора НАБУ є Володимир Зеленський. Поправку щодо звільнення Ситника подав міністр юстиції Денис Малюска. Однак, за даними ZN.UA, він зробив це не з власної ініціативи, а через вкрай наполегливе прохання президента Володимира Зеленського.
У травні Верховна Рада ухвалила за основу законопроект №5459-1 про зміну статусу Національного антикорупційного бюро.
ПО МАТЕРІАЛАМ: DT.UA
