Путіну потрібні і “ДНР”, і “ЛНР”: чи допустить Кремль їхнє об’єднання?
Головні загрози для Донбасу в найближчому майбутньому «Телеграф» обговорив із колишнім заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки) Георгієм Тукою.
Зеленський через Медведчука б’є по Порошенка
– У п’ятницю, 8 жовтня, СБУ оголосила нові підозри нардепу (ОПЗЖ) Віктору Медведчуку. Мова про державну зраду та сприяння діяльності терористичної організації. Слідство заявило, що після окупації Росією частини Донбасу у 2014 р. Медведчук міг почати змову з українським керівництвом вищого ешелону для створення перешкод постачання вугілля з ПАР. У справі нібито були замішані ватажки бойовиків «Л/ДНР», опубліковані також схеми ймовірних поставок та грошових втрат. Що можете сказати про звинувачення?
– Поки що ми тільки чули загальні фрази. Важко сказати, наскільки є підстави та перспектива кримінального переслідування за дії, які звинувачують Медведчука. Щодо взагалі мого ставлення до персони Медведчука, ніколи не приховував. Вкрай негативне. Разом з тим, я з 2014 року залишаюся прихильником дещо іншої теорії, яка поки що не дійде до практики. Нам потрібно на законодавчому рівні ухвалювати закон про заборону політичної діяльності проросійських партій та громадських організацій. Чого не зробила ні попередня влада, ні нинішня.
Якось поганяють Медведчука – з’явиться інший подібний персонаж. Потрібно діяти глобально.
– Чому все розкривається саме зараз?
Не виключаю цього (хоча це має явний запах конспірології), навіть вважаю найімовірнішим, що бачимо боротьбу команди Зеленського в інформаційному просторі за допомогою відомої технології. А саме – перебити негативні для себе новини якимись позитивними. Минулого тижня відбувалися скандали із офшорами Зеленського.
Потім була ситуація з Укрексімбанком. І мова не так про рукоприклад його представників стосовно журналістів, як про видачу кредитів людям, які ведуть бізнес на території тимчасово окупованого Донбасу.
Плюс — відставка Разумкова з посади спікера парламенту, яка вкотре відбулася з порушенням чинного законодавства.
На тлі таких негативних посилів з боку чинної влади та безпосередньо Зеленського видається новина, яку більшість суспільства може прийняти як позитив. Адже переслідування Медведчука багато хто відносить до плюс чинної влади. Ось, мовляв, проукраїнська влада, кума Путіна ганяє. Власне – інформаційна технологія.
— Як ситуація зі звинуваченнями Медведчук може розвиватися далі? Кого це все здатне зачепити?
— Не виключено, що через Медведчука поцілуються в Порошенка. Щоб Медведчук почав свідчити на п’ятого президента.
При цьому важко, не знаючи детально деталі звинувачення, говорити про перспективи справи. Але я сумніваюся у юридичній перспективі цього заходу. На Медведчуку працювала армія висококласних юристів. Що він мерзотник і негідник, на мій погляд, немає сумнівів. Як немає сумніву й у тому, що свої дії, до яких я ставлюся негативно, він реалізовував, використовуючи певні юридичні механізми, які б не дозволили притягнути його до кримінальної відповідальності в майбутньому.
Об’єднання «ДНР» та «ЛНР» не вигідне Кремлю
— Між так званими «ДНР» та «ЛНР» 1 жовтня демонтували внутрішні пункти та пости (умовні «митниці»), главари терористів заговорили про якийсь єдиний митний простір. Чи говорить це про майбутнє злиття псевдореспублік?
— Ідея про об’єднання двох братніх народів — луганського та донецького — бродить із 2014 року. Періодично вона з’являється, потім вмирає, потім знову з’являється. Але поки що ці дві квазідержави так і залишаються окремо. Уявіть на хвилину, що під впливом будь-яких обставин центральна влада України погодиться вести переговори з молодими республіками. Зрозуміло, що ДНР та ЛНР керують навіть не з Москви, а з Ростова. Представники Головного управління Генштабу Міноборони РФ. У Кремлі вирішують стратегічні питання, то оперативне керівництво здійснюється саме із Ростова.
Так от, якщо говорити про гіпотетичну ситуацію, якщо за низки обставин Київ погоджується на ведення прямих переговорів, то з двома сторонами це робити завжди складніше, ніж з одного. Якщо взяти будь-який пункт потенційних переговорів (амністія, контроль над кордоном, що завгодно) — завжди може бути привід, коли одна з «республік» висловить свою особливу точку зору. І це заведе переговори в глухий кут. Тому з технологічної точки зору мати два так званих «суб’єкти» завжди набагато вигідніше та зручніше, ніж один.
Саме тому, на мій погляд, не відбувалося об’єднання цих квазіформувань в єдиний простір. Не було ліквідації “ДНР” та “ЛНР”, щоб реалізувати проект “Новоросія”.
Нині ж відбувається гармонізація законодавств. Причому не між псевдореспубліками, а між окупованою частиною Донбасу та РФ. І Донецьк, і Луганськ паралельно здійснюють зміни т.з. свого законодавства, підганяючи його під те, що діє біля РФ. Щоби було єдине законодавче поле. Це розпочалося приблизно з 2015 року.
А політичне об’єднання буде, коли це стане вигідно РФ. З технологічної точки зору, повторюся, Росії вигідніше мати під контролем два потенційні суб’єкти переговорного процесу, а не один.
Ну і не забуватимемо, що в Мінських угодах фігурує саме два суб’єкти – «ДНР» та «ЛНР».
— Топ-загрози для Донбасу в найближчому майбутньому — які вони?
— Якщо говорити про мілітарну складову, я не бачу передумов серйозної ескалації. У рамках існуючого статус-кво можуть спостерігатися якісь загострення чи згасання у районі лінії розмежування. Але глобальних бойових дій, найімовірніше, не буде.
Щодо можливих негативних ризиків, то вони властиві й частині України, яка контролюється центральною владою, та тій, яка перебуває в окупації. На мій погляд, це фінансово-економічна криза, енергетична криза, а також пандемія коронавірусу. Саме ці три складові в найближчому майбутньому можуть привносити дуже негативні тенденції в життя людей по обидва боки лінії розмежування.
Різкий сплеск захворюваності на коронавірус на непідконтрольній території, якщо судити з доступних джерел, включаючи соцмережі, пов’язані з двома основними причинами.
Перша – Низький рівень вакцинації. Незважаючи на “руку братньої допомоги” з боку РФ із її “Супутником V”.
Другий — на відміну від України, яка вживала реальних заходів щодо організації карантинних заходів, в ОРДЛО, як і в РФ, досить тривалий період карантинні обмеження сприймалися як «бзик» буржуазних націоналістів. Мовляв, ми великі та вільні, нам воно нафіку не потрібне. Доходило до маразму. Керівники квазіформувань офіційно забороняли жителям ОРДЛО виїжджати в Україну, мотивуючи це тим, що тут вирує коронавірус. При цьому дозволяли виїжджати на територію Ростовської області, яка входила до топ-5 областей РФ за рівнем захворюваності Covid-19. Повна маячня. Тепер отримали те, до чого вперто йшли.
