Публікація свідоцтва судді Чауса про втечу з полону
Подробиці: За твердженням екссуду, приблизно на 126 день утримання йому сказали привести себе в порядок, погодували і дали одяг, щоб переодягнутися. Він вважав, що його повезуть до СБУ «здаватися».
Чауса з маскою на голові посадили в автомобіль. Дорогою екссуддя подумав, що його везуть вбивати. Кілька разів авто зупинялося, а чоловіки із супроводу відчиняли багажник. Їхали загалом близько 7-8 годин.
Зрештою двоє чоловіків, один більший, інший — худорлявий, завели викраденого суддю в гумовий човен, що лежав на березі водойми. Ще кілька людей залишилося на березі з автомобілем.
Через деякий час чоловіки супроводу почали панікувати, оскільки човен пропускав воду. І Чаус вирішив, скориставшись їхньою розгубленістю, тікати.
Пряма мова Чауса: «Я схопив міцнішого з чоловіків… за одяг і потягнув його у воду. Я впав у воду спиною вперед, а він упав зверху. Виринувши, я одразу відплив убік.
Економічна правда запускає ютуб-канал. Підпишись, щоб не пропустити
Найміцніший чоловік учепився за човни, і я зрозумів, що він не вміє плавати. Було темно десь уже після 00 години.
Більш міцний сказав худому, щоб він схопив мене за футболку, проте я її зняв і залишив у воді… Я кілька разів ударив міцнішого чоловіка…
Я почав пливти і за кілька хвилин приплив до берега… і сховався у очерет під берегом…
Я через втому та пережитий стрес заснув. Коли я прокинувся, почало світати. Проте ні автомобіля, ні човна, як і всіх осіб, на тому березі не було. Я почав чекати, коли підніметься вітер, щоб рухатися в очеретах, не здіймаючи зайвих звуків.
Пройшовши так через очерет десь загалом 45 метрів, я вийшов із нього і побачив велике поле соняшників… Я йшов… поки поле соняшників не закінчилося. Там я побачив невелику посадку з деревами та дорогу за нею.
Підійшовши до дороги, я побачив знак-покажчик синього кольору, на якому було вказано „Чернівці 6“… Я пішов у напрямку, вказаному на знаку, думаючи, що рухаюся до обласного центру — міста Чернівці.
Пройшовши десь 2 кілометри, я зупинив молоковоз. Водієм був літній чоловік із вусами, який сидів, говорив українською мовою. Я запитав, чи підвезе він мене до селища, наголосивши, що грошей у мене немає. Він погодився, і я сів до нього в автомобіль.
Проїхавши приблизно 10-15 хвилин (молоковоз їхав повільно), ми прибули… Я зрозумів, що ці Чернівці не обласний центр, а звичайне селище».
Передісторія:
- 2016 року суддю Дніпровського райсуду Києва Миколу Чауса викрили на хабарі. Кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя закопував у дворі власного будинку.
За матеріалами: Українська правда