“Продовжу працювати для міста та для людей, бо служіння суспільству не обмежується посадою…” – Сергій Тищенко
Сьогодні на сесії Черкаської міської ради депутати проголосували за звільнення з посади першого заступника міського голови Черкас Сергія Тищенка.
У соцмережі він розповів про свою роботу та плани на майбутнє. Далі – мовою оригіналу:
“Сьогодні завершую свою роботу на посаді першого заступника міського голови Черкас. Тільки депутати ухвалили відповідне рішення”.
Я ніколи не тримався за посаду і свідомо не робив жодних кроків, щоб залишитися на ній. Вважаю, що наші амбіції через боротьбу за владу під час війни недоречні. Я хочу бути прикладом того, як можна гідно прийти на посаду та гідно піти. Без розбратів, без взаємних звинувачень та образ. Це моє особисте рішення. Бути чесним перед собою для мене – найголовніше.
Щиро дякую всім за висловлену свого часу довіру та п’ять років конструктивної роботи.
Для мене вони про щоденну відповідальність, яка не знає пауз, та про напружену роботу в ритмі 24/7. Жодна влада за всю незалежність України не працювала в умовах війни.
Навіть цієї ночі, у свій останній робочий день, я був на місці ворожого прильоту. Це якраз і є графік, в якому ми жили майже чотири роки. Ти ніколи не можеш до кінця все спланувати: дванадцята ночі, перша чи друга година – неважливо. Ти встаєш і їдеш до людей.
І щоразу після ворожих атак на наше місто я разом із усіма службами працював на місцях подій, де кілька діб ми вирішували критичні питання та залишалися там до повної ліквідації наслідків. Тому що війна не має графіка або вихідних…
За цей час я отримав унікальний досвід, який абсолютно ні з чим не можна порівняти.
Наведу кілька цифр:
- під моїм головуванням відбулося 67 засідань виконавчого комітету,
- 206 робочих днів за період із 2021 по 2025 роки виконував обов’язки міського голови.
За цією, здавалося б, сухою статистикою сотні управлінських рішень, ухвалених часом у кризових умовах, і люди.
Зараз, оглядаючись назад, усвідомлюю: на старті ні я, ні хтось інший з нашої команди не уявляв, що чекає попереду. Зайнявши посаду, я очолив серед іншого стратегічний комітет і разом із громадськістю та експертами ми почали напрацьовувати Стратегію розвитку міста до 2032 року. У результаті її затвердили під час однієї із сесій наприкінці 2021 року. На той час Черкас не мав такого фундаментального документа. Проте наші задуми, як і всіх українців, скоригувала повномасштабна війна.
З перших днів вторгнення всі свої зусилля ми з командою мобілізували, щоби Черкаси залишалися в безпеці і щоби тут без перебоїв функціонувала критична інфраструктура. Ми підтримували військових та людей, які залишилися без нічого.
Дуже багато працювали з міжнародними партнерами та донорами. Разом із командою постійно вели переговори щодо залучення додаткової допомоги для нашої громади. Не стану зараз перераховувати всю кількість обладнання, яке дозволило нам діяти на випередження в ті кризові місяці, коли ресурси були обмежені, а виклики – безпрецедентні. Хоч як це парадоксально, під час війни Черкаси розпочали співпрацю з німецьким містом Білефельд та районом Штайнфурд, латвійською Валмієрою.
Паралельно ми працювали над тим, щоб створити умови для релокованого бізнесу та підприємці з Херсона чи Харкова знайшли у Черкасах нові можливості. Відправляли гуманітарні вантажі до українських міст, які опинялися в логістичній ізоляції через інтенсивні обстріли.
У той час як ворог намагається стерти нашу національну ідентичність, разом із топонімічною комісією ми працювали над тим, щоб проукраїнськість утверджувалася в іменах наших вулиць із майданами. За період з 2021 року провів 13 засідань, під час яких ми перейменували і дали нові назви для двохсот топонімів. Не кожне українське місто вирішувалося на таку масштабну роботу під час війни, побоюючись критики. Втім, наша позиція була безкомпромісною і особисто мені робота з ідеологією не видавалась другорядною.
Ще один факт, якого я ніколи не озвучував. З початку вторгнення ми власними силами відремонтували понад 60 автомобілів, які наші хлопці передавали з фронту та продовжували служити різним підрозділам на передовій.
Я можу ще багато говорити про те, над чим працювали та наводити цифри. Усі результати – спільна робота багатьох колег. Пишаюся всіма, хто викладався на повну і чесно переживав за свою справу.
Бо найбільша цінність – команда: люди, з якими ти щодня працюєш. Жоден керівник нічого не вартий без людей, які готові працювати з ним у режимі нон-стоп, ділити відповідальність та йти до результату, незважаючи на втому чи страх.
Я дякую виконавчому комітету, всім керівникам та працівникам департаментів, управлінь та комунальних підприємств. За вашу системну та титанічну роботу. У кожному підрозділі є класні спеціалісти, які щодня виконують колосальну роботу для того, щоб місто стабільно функціонувало. Більшість людей лише критикують їх, але ніхто навіть не замислюється, яке у них величезне навантаження та наскільки серйозна відповідальність. Гордий працювати разом з вами.
Окрема подяка Марині Гаркавій та Анастасії Чубіній. До цього посту я, зізнаюся, не думав, що в політиці є дружба, тим більше, між людьми з різних політичних сил. Але це той рідкісний виняток, який змусив мене визнати – так, навіть у політиці є місце для щирої дружби. Незважаючи на все, ви зберегли в собі найкращі людські риси і за цей час стали для мене по-справжньому близькими людьми.
Вдячний міському голові Анатолій Бондаренко за те, що тримав та об’єднував нашу команду у найважчі моменти.
Депутатам, які завжди оперативно збиралися для прийняття важливих рішень.
Вдячний кожному, хто пройшов цей шлях поряд зі мною.
Я продовжу працювати для міста та людей в інших форматах, тому що служіння суспільству не обмежується посадою.
Щиро бажаю нашій команді подальших успіхів та втілення всіх тих правильних ініціатив.
PS. Тепер у мене з’явиться більше вільного часу, і я нарешті зможу приділити увагу всім тим маніпуляціям, які виникли навколо мого прізвища. Моя юридична група вже готує позов до суду щодо захисту честі та гідності. Для мене це не про статус чи посаду. Це про справедливість.
Сьогодні деякі люди намагаються пов’язати моє звільнення із ситуацією щодо нібито можливої невиплати зарплат медикам. Це суцільна брехня та маніпуляція. За останні кілька років змінювалися керівники профільного департаменту та його куратори. Я майже три роки не курирую цей напрямок, але комусь зручно та вигідно перекласти відповідальність виключно на мене.
У цьому контексті хочу наголосити: я не був куратором медичної галузі в період, коли було здійснено закупівлю обладнання. Відповідно до розпорядження про розподіл обов’язків, ці повноваження були покладені на мене з 16.12.2020 по 23.06.2021 та тимчасово з 02.03.2022 по 16.04.2023 замість Руслана Ткаченка, який з початку війни став на захист України.
Рішення про затвердження витрат на закупівлю оскандаленого обладнання приймалися 13.07.2023 (№43-50) та 28.09.2023 (№43-50). Отже, зараз близько півроку я не був куратором галузі.
Це все легко перевірити будь-якому журналісту-розслідувачу. Але навряд чи їм потрібна правда. Натомість вони свідомо та ангажовано продовжують поширювати розслідування, засновані на припущеннях, брехні та маніпуляціях. Я маю інформацію, хто зацікавлений у цій історії, розумію, чому все це зараз відбувається, але треба трохи почекати… Час все розставить на свої місця.
Я ще раз дякую всім людям за вашу численну підтримку. Після того, як я оприлюднив свою заяву, отримав сотні дзвінків та тисячі смс зі словами подяки. Для мене це справді дуже важливо. Коли ти робиш такі кроки і бачиш, як багато людей стоїть за тобою, як щиро вони тебе підтримують, розумієш: ти чинив гідно та правильно.
Хай береже Господь усіх вас. Обіймаю кожного. Ми ще обов’язково зустрінемося та попрацюємо! Слава Україні!”
