“Потрібно вимести мову оккупантів з черкаських вулиць!” – Леонід Даценко
А ви помітили цей дивовижний незрозумілий маразм і феномен – чим довше триває війна з московською ордою, тим більше стає на вулицях Черкас «російськомовних», яких можна називати не інакше, як яничарами. Як ще можна назвати осіб, які після цих страшних років знищення ординцями українських міст та сіл, моря пролитої крові нашими воїнами та цивільними, продовжують говорити мовою окупантів. Про це на своїй сторінці у соцмережі написав народний депутат України VII скликання Леонід Даценко.
До речі, після початку збройної агресії рашистської імперії проти нашої держави у 2022 році поціновувачі «великого і могутнього» якось принишкли, їх ніби трохи зачепило. А зараз майже на кожному перехресті у Черкасах вільно і голосно лунає кацапська… Дехто пояснює це тим, що до нас переїхало чимало переселенців зі східних та південних областей, де «російська мова» була панівною. Звісно, цей фактор перебуває. Але, скажімо відверто, і наших доморощених любителів «путінської» мови останнім часом додалося…
І це відбувається на тлі постійних заяв фюрера Путіна та його кремлівської почту, які наполегливо та однозначно проголошують своє імперське кредо: Росія закінчується там, де закінчується російська мова. Треба визнати, що саме російська стала певною мірою фактором окупації української території. Тобто хочуть цього чи ні, але всі наші «російськомовні» фактично є агентами та носіями «російського світу» в Україні.
Отже, зовсім не зрозуміла позиція багатьох черкачан, які продовжують наполегливо говорити російською мовою. Переконаний, що користуватися спілкуванням мовою окупантів на тринадцятому році війни з московською імперією – це моральний злочин. Невже щоб переконати таких хохлів звернутися до рідної мови, чи потрібен російський танк під їхнім будинком? Зрештою, ординські ракети та «шахеди», що тероризують наші міста та села, благословляються російською церквою в ім’я урочистостей «російського світу та мови». Як справедливо стверджувала Ірина Фаріон: Слідом за московською мовою – йдуть російські танки…
Обивательська філософія, відображена у формулі «яка різниця» – була і є чи не найбільшим злом для української державності. Саме така позиція владик та й значної частини суспільства ставала причиною українських поразок і раніше, і зараз. Наша надто гіперболізована толерантність у питаннях мови, церкви, усієї гуманітарної політики сприймалася нашими опонентами, ворогами як ознака неповноцінності, не здатності захистити себе та державу. Тому треба діяти наступально, утверджуючи потужний Український гуманітарний світ і в державній політиці, і на місцевому рівні. А для цього нам насамперед потрібно згаяти мову оккупантів та залишки московської церкви з черкаських вулиць!
Черкасами молодь весела йде,
кацапською мовою світ каламутить…
Я б російську викинув тільки за те,
що їм розмовляє путін!
