Полтавська організація допомагає ветеранам та їхнім сім’ям адаптуватися після війни
У полтавській громадській організації «План Б++» переконані: ефективна підтримка ветеранів можлива лише через роботу з окремими громадами та формування культури своєчасного звернення по психологічну допомогу. Про це повідомляє «Полтавська думка», що публікує новини Полтави.
«Полтавська думка» пише, що завдяки ініціативам Міністерства у справах ветеранів України, на Полтавщині учасники бойових дій та їхні сім’ї можуть отримувати безкоштовні психологічні консультації. Одним із провайдерів таких послуг є ГО «План Б++».
Керівник організації та засновник однойменного сайту допомоги Дмитро Чикуров має понад півтора десятка років досвіду у соціальній сфері.
«Я спеціалізуюся на роботі з хімічними залежностями, соціальній адаптації та консультуванні вразливих груп. Доводилося працювати з бездомними, переселенцями, людьми після ув’язнення, залежними від алкоголю чи наркотиків. Усі ці роки було видно, як у суспільстві зростає потреба у психологічній підтримці. Українці живуть у постійному стресі: спершу пандемія COVID-19, а згодом повномасштабна війна. Саме тому й виникла ідея створити «План Б++», – пояснює Чикуров.
Щоб отримати безоплатну консультацію психолога, ветеранам достатньо надати посвідчення учасника бойових дій та ідентифікаційний код. Родичам потрібно підтвердити свій статус відповідними документами – свідоцтвом про народження дитини чи свідоцтвом про шлюб.
Дмитро Чикуров наголошує: часто саме близьким військових потрібна психологічна підтримка навіть більше, ніж самим ветеранам.
«Солдат знає, чому він на війні, але його родина постійно живе в очікуванні та тривозі. Недарма кажуть: «Воює один – воює вся сім’я». На жаль, у суспільстві це часто залишають поза увагою, хоча рідні теж переживають колосальний стрес. Крім того, родичів кількісно набагато більше – у кожного військового є щонайменше кілька близьких людей», – говорить голова ГО.
Він також підкреслює, що сім’ї не повинні очікувати, що військовий повернеться додому таким самим, як до війни.
«Людина, яка пройшла службу, вже змінилася – вона бачить світ крізь призму “військові – цивільні”. Завдання родичів – прийняти ці зміни, адаптуватися до них. Наша мета – допомогти їм це усвідомити», – додає Чикуров.
З якими викликами ветерани звертаються до психологів
Артем Чернов, ветеран, інструктор ЗСУ з психологічного відновлення та спеціаліст «Плану Б++», зазначає, що запити від колишніх військовослужбовців можна поділити на три основні групи.
Перша категорія – реінтеграція в цивільне життя.
«Людина, яка пройшла війну, часто не хоче повертатися до колишньої роботи. Після пережитих втрат і небезпек багато хто шукає новий сенс, цінує бойове братство більше, ніж попередні стосунки чи кар’єру. Тому ветерани прагнуть залишатися частиною військової чи волонтерської спільноти. Сюди ж належать проблеми у сімейних відносинах: розлучення, розпад сімей, пошук нових партнерів», – розповідає Артем Чернов.
Друга група – ветерани з ознаками психологічної дезадаптації: підвищена тривожність, емоційне вигорання, апатія. Часто вони звертаються через почуття провини: «Я вижив, а побратими – ні». Нерідко перший крок до психолога роблять не самі військові, а їхні матері, дружини чи інші близькі.
Третя категорія – ветерани з клінічною симптоматикою: посттравматичний стресовий розлад, депресія, тривожні стани чи наслідки контузій.
За словами Артема Чернова, після звільнення з військової служби кожному ветеранові варто пройти хоча б кілька консультацій психолога. Це допоможе і йому самому, і його родині, і суспільству в цілому.
