Підводні камені перехідного періоду: Що новий законопроект передбачає для Донбасу
Експерти розповіли про підводні камені законопроекту про перехідну політику на Донбасі
Тетяна Веремєєва Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій завершило розробку закону «Про державну політику перехідного періоду». Чому цей документ з’явився саме зараз та в чому його сильні та слабкі сторони, виданню «Коментарі» розповіли експерти.
Роль посередників Директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко зазначає, що на перший погляд законопроект справляє позитивне враження. “Вражає підхід до уніфікації характеру загроз в Криму та на Донбасі, а саме російської агресії та створення окупаційних адміністрацій. Це унеможливлює спекуляції про “сепаратистів””, – зазначає експерт.
Валерій Кравченко зазначає, що в законопроекті Україна погоджується на тривалий термін функціонування тимчасових адміністрацій – 25 років. «Очевидно, що потрібен інструмент реалізації перехідного періоду, який зазвичай не прописаний у проекті національного закону», – продовжує він. та постконфліктне вирішення.
На початковому етапі такі неупереджені міжнародні посередники користуватимуться значно більшою довірою місцевих жителів, ніж українська військово-цивільна адміністрація. І відновлення довіри є одним із найважливіших критеріїв, які намагаються нівелювати Російську Федерацію».
Директор Центру міжнародної безпеки не вважає випадковим те, що документ був опублікований Мінреінтеграції напередодні зустрічі політичних радників глав держав нормандської четвірки в Берліні (відбулася 12 січня). «Це своєрідний знак для козаків і Путіна, Франції та Німеччини – Україна виконує домашнє завдання, готується до прийнятних компромісів», – каже Валерій Кравченко.
– Сам законопроект дещо утопічний, відірваний від реальності, але він потрібен саме як сигнал. Водночас РФ твердо стоїть на своїй позиції – Київ має вирішувати все у внутрішньому дискурсі з Донецьком і Луганськом.
І тут документ Мінреінтеграції дає чітку відповідь – в Україні є міжнародний збройний конфлікт, де єдиним агресором є Російська Федерація».
Неправильний підхід Керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко вважає підхід, запропонований у законопроекті, неправильним. «Пов’язування питання Донбасу з питанням Криму може призвести до ускладнень із врегулюванням ситуації на сході», – пояснює він.
– Політика РФ виходить з того, що переговори щодо Донбасу можливі. І вона готова повернути Україні контроль над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей. Питання лише в тому, за яких умов.
Нинішня влада Росії точно не готова говорити про Крим. У Кримінальному кодексі РФ навіть є стаття, яка передбачає покарання за заперечення того, що Крим є «територією Росії». Зважаючи на ситуацію, я вважаю, що слід розрізняти повернення українського контролю над окупованими територіями Донбасу та повернення українського суверенітету в Криму».
Також Михайло Дяденко закликає враховувати специфіку міжнародної ситуації. Він зазначає, що якщо щодо Донбасу є чітка підтримка зусиль України щодо повернення територій, то щодо Криму (незважаючи на те, що міжнародна спільнота не визнає його частиною Росії) ніхто не намагається активізувати такі кроки. «Сподіваюся, що законопроект не розглядатимуть у запропонованому вигляді», — каже експерт. “Інакше це може ще більше ускладнити і без того складний переговорний процес щодо Донбасу. По-перше, його треба повернути. А час Криму прийде”.
Нагадаємо, пізно ввечері 12 січня в Берліні завершилася зустріч радників лідерів “нормандського формату” (Україна, Німеччина, Франція, Росія).
За матеріалами: Comments.ua
