Першому президенту України Леоніду Кравчуку виповнилося 88 років
Про тернистий шлях політика вже після його президентства — 10 січня йдеться у сюжеті ТСН.
«Біч між крапельками дощу» — жарт, який придумали українці про шлях Кравчука до політики. Цей метод допоміг йому, радянському функціонеру, провести Україну між крапельками, а потім залишити президентське крісло наступнику, незважаючи на напружені стосунки з ним та болісний програш йому на виборах.
Він сам наполіг, щоб влаштувати церемонію передачі влади, якою хворобливою була поразка. Кравчук, у супроводі почесної варти та численних журналістів, провів Кучму до президентської резиденції і вже до колишнього свого кабінету.
«Хочу закласти таку традицію, коли президенти змінюватимуться, то кожен наступний, щоб віддавати повагу і належне попередньому, а не бігав за ним з ціпком», — сказав він тоді.
Традиція не прижилася. Ніхто з наступних президентів більше не виявляв такої поваги до новообраного глави держави, а в Кравчука почалися складні часи. Він мав обирати: назавжди залишитися напівзабутою символічною фігурою — першим президентом чи спробувати повернутися до активної політики. Він обрав політику і пішов у депутати на чолі партії СДПУ(о), яка швидко здобула дурну славу, зокрема, і через роль одного з її лідерів Віктора Медведчука. У середині 2000-х Кравчук очолив опозиційний блок «Не Так!», створений на противагу президенту Віктору Ющенку, який переміг завдяки Помаранчевій Революції, де народилося гасло «Ющенко, Так»!
Блок “Не Так!” запам’ятався примітивно маніпулятивними рекламними роликами та з тріском програв вибори. А Кравчук нарешті розійшовся із політсилою Медведчука, який тоді вже активно дрейфував у бік Росії. А 2010-го, коли за президентську булаву боролися Янукович і Тимошенко, Кравчук відкрито підтримав саме прем’єра. За ці політичні кульбіти його неодноразово дорікали, мовляв, навіть для політика занадто гнучкий.
«Конформізм — одна з характеристик української національної психології… І Леонід Макарович також це втілює. І це сформовано його життям. Він змушений був, як українець, органічний українець із західної України, він змушений був пристосовуватися до радянського режиму, до різних змін політичної кон’юнктури», — зазначає політолог Володимир Фесенко.
Під час Революції Гідності – у грудні 2013-го, коли учасників Майдану ще не вбивали, але вже били та катували – Кравчук радить Януковичу звільнити всіх силових керівників та уряд, щоб зняти напругу. І ще погоджується модерувати так звані круглі столи за участю всіх президентів. Політтехнологи Януковича таким чином намагалися створити ілюзію: нібито влада прагне діалогу з мітингувальниками.
Спокійна пенсія – це для нього. Коли Леонід Кучма йде з Тристоронньої контактної групи, 86-річний Кравчук погоджується очолити українську делегацію у Мінську.
«Час для відпочинку не настав. Я прийняв рішення, якщо я зможу, а я хочу цього, щоб прискорити мир на Донбасі, я це робитиму до останнього», — зазначав він.
Перший президент болісно переживає війну на Донбасі. І іноді обходиться про дипломатію.
Я стрілятиму до останнього, поки в мене руки триматимуть зброю, поки бачитиму ворога. Я його, сина, на поріг не запрошував, він прийшов сам. Я його вб’ю, як він з’явиться. Що буде далі, мене вже не цікавить», – казав він тоді.
Він робить те, що вміє: намагається переконати, достукатись до росіян. Тому нерідко з’являється в ефірах російських каналів, хоч і знає: його шулерськи використовують у цій пропаганді.
Він досі не соромиться бути емоційним, а ще — не терпить сидіти без діла і погоджується робити щось, де може бути корисним — навіть у свої тепер уже 88.
Президент Володимир Зеленський привітав першого президента незалежної України Леоніда Кравчука з днем народження.
