Перехід на українську в сервісі: які винятки та які наслідки для порушників?
В Україні від завтра вся сфера послуг зобов’язана перейти на державну мову. Ця вимога викладена в ст. 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», прийнятого наприкінці каденції п’ятого президента Петра Порошенка.
Відповідний документ набув чинності в липні минулого року, проте деякі його норми, зокрема одна з найжорсткіших – обов’язкове обслуговування абонентів українською мовою, набули чинності не відразу, оскільки для цього передбачено перехідний період.
Так, напередодні Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав, що з 16 січня в Україні у сфері побутового обслуговування має використовуватися лише державна мова.
Кого саме торкнеться нововведення, чи є винятки та що це означає для порушників? Детальніше читайте в нашому матеріалі.
Кого торкнеться нововведення?
Всі постачальники послуг незалежно від форми власності. Виробники, виконавці, продавці – усі вони зобов’язані надавати споживачам інформацію про продукцію (товари), роботи чи послуги державною мовою.
Тарас Кремінь
«У супермаркеті та в інтернет-магазині, в кафе, банку, на АЗС (АЗС), в аптеці чи бібліотеці, де б ви не були, обслуговування має бути українською», — зазначає Кремінь.
В інформації про продукцію (товари), роботи чи послуги, що надаються державною мовою, дозволяється використовувати слова, абревіатури, абревіатури та позначення англійською мовою та (або) використовувати літери латинського та (або) грецького алфавіту.
За бажанням клієнтів інформація в сфері обслуговування може бути дубльована будь-якою іншою мовою.
Виняток
Є виняток! Закон прописує єдиний можливий випадок, коли персональне обслуговування може бути надано іншою мовою – якщо клієнт сам цього вимагає.
Тетяна Монахова
“Коли людина приходить, наприклад, у ресторан і розмовляє українською, а їй не відповідають – це порушення закону. Якщо клієнт сам ініціює використання іншої мови, то персонал може відповісти тією мовою, якою людині комфортно спілкуватися”, – заявила екс-уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова, повідомляє. «Радіо Свобода».
Крім того, документ не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.
За словами Монахової, у повсякденному житті люди можуть спілкуватися будь-якою мовою, але коли громадянин спілкується з державою, необхідно використовувати українську, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Цитуємо: “Якою мовою людина розмовляє зі своїми дітьми чи батьками, з друзями, якою мовою пише вірші чи листи, пише в соціальних мережах, молиться Богу – це її особистий вибір. Більше того, якщо людина постає перед державою як громадянин і звертається до держави: “Захисти мене, навчи мене, вилікуй мене, дай мені роботу”, то держава вимагає використання державної мови”.
А якщо відмовляться служити українською?
Поради омбудсмена:
1. По-перше, потрібно спробувати вирішити ситуацію на місці і попросити співробітника обслуговувати вас державною мовою;
2. У разі відмови звертатися до керівництва закладу або на «гарячу лінію» закладу: торгової мережі, АЗС, аптеки тощо;
3. У разі відмови або ненадання інформації (послуг) державною мовою зафіксувати цей факт (з використанням аудіо-, відеозапису, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (найменування, місцезнаходження, контакти);
4. Надіслати скаргу Уповноваженому на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, ел. [email protected] або заповніть відповідну форму на веб-сайті Омбудсмена (тут).
Головне! У скарзі необхідно вказати: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, суть скарги, яка особа/працівник організації, коли, за якою адресою, як були порушені ваші права. Уповноважений також рекомендує додати підтверджуючі докази.
Письмова скарга має бути підписана та датована. Ваша електронна скарга також повинна містити вашу адресу електронної пошти (для отримання відповіді) або інший спосіб зв’язку з вами.
Скарги повинні бути подані протягом шести місяців з моменту виявлення порушення.
Що загрожує порушникам?
чудово Кримінальна відповідальність за порушення ст. 30 мовного закону не передбачено, лише адміністративне.
Порушників штрафуватимуть Уповноважений із захисту державної мови та його представники на місцях.
Відповідно до ст. 57 закон нікого відразу штрафувати не будуть.
По-перше, представник служби Зроблю попередження з вимогою усунути порушення протягом 30 днів.
У разі повторного порушення протягом року складається протокол, на підставі якого мовний омбудсмен виносить рішення про накладення штрафу від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 6800 гривень).
Порушник зобов’язаний сплатити штраф протягом 15 днів після отримання відповідної постанови (він повинен протягом 3 днів письмово повідомити про це Уповноваженого із зазначенням номера та дати платіжного доручення).
Суб’єкт господарювання також має право оскаржити рішення в суді. У разі втрати штраф повинен бути сплачений не пізніше ніж через 15 днів після повідомлення про відхилення претензії.
Але є одне велике «АЛЕ».
Влада зможе штрафувати порушників лише у 2022 році.
Саме до цього часу, за словами колишнього голови парламентського комітету з питань культури і духовності Миколи Княжицького, відтермінували адміністративну відповідальність за порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Микола Княжицький
«Ми відтермінували запровадження адміністративної відповідальності за порушення законодавства на три роки, і за цей час у всіх областях України будуть створені безкоштовні центри, де навчатимуть українську мову», — цитує Княжицького «Українська правда».
Колишній мовний омбудсмен Монахова також зазначила, що штрафна система не запрацює відразу, оскільки закон відкладає її впровадження в середньому на 2-3 роки, так що «є час підготуватися до впровадження на практиці».
За матеріалами: 112.ua