Олег Соскін: 2013 рік – фінансовий колапс України
Українська держава, схоже, сьогодні функціонує лише за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень.
Усі економічні та фінансові показники свідчать про повний крах вже не просто правлячого режиму чи Партії регіонів чи Януковича та уряду Азарова, а просто про крах держави України, про крах всього українського народу, українську націю. Йдеться про економічний, соціальний крах, після якого буде і політичний, геополітичний і геоекономічний крах країни.
У чому виявляється? Розглянемо лише один невеликий елемент, що підтверджує наш висновок.
Дохідну частину державного бюджету на 2013 рік затверджено на рівні 363,1 млрд. гривень, видаткова частина – 412,4 млрд. Тож у середньому на місяць дохідна частина має становити 30,26 млрд. гривень, а видаткова – 34,37 млрд. гривень. У січні квітня доходну частину держбюджету виконано на рівні 106,12 млрд. гривень, а видаткову 121,71 млрд. гривень. Якщо ж виходити із середніх показників, закладених у держбюджеті, то за чотири місяці доходна частина має становити 121,04 млрд. гривень, а видаткова 137,48 млрд. гривень.
Отже, крім дефіциту державного бюджету, який за підсумками чотирьох місяців 2013 року становив 16 млрд. гривень ще приблизно на таку ж суму доходну частину було недофінансовано.
У цей же час станом на 17 червня 2013 року уряд вже здійснив запозичень на суму 72,78 млрд. гривень. Зрозуміло, що доходи у травні та червні більше не стали, вони могли ще зменшитися, адже у травні падіння промислового виробництва порівняно з квітнем становило 5,6%. Яка буде ситуація у червні – невідомо, можливо, ще гірша.
Тому якщо умовно розділити доходну частину державного бюджету на 3 частини, то виходить, що одну частину уряд збирає через податки, одну позичає, а ще третину недофінансує. Таким чином, реально доходної частини вистачає лише покриття однієї третини видаткової частини бюджету.
Отже, фактично країна живе лише за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень. Але всередині грошей уже немає, відбувається просто емісія гривні. А зовні теж уже ніхто не хоче брати українські цінні папери, бо їх нема кому гарантувати. А механізм розміщення єврооблігацій через офшорні юрисдикції після краху Кіпру припинився, бо англійські офшори вже не хочуть ризикувати. Відтак вже вичерпав себе механізм, коли кланові угруповання самі у себе кували єврооблігації через офшори.
Тому, як ми бачимо, фінансово-економічний крах України стає невідворотним. Але як довго це українці терпітимуть? Чому ніхто не виступає проти, чому всі мовчать?
Олег Соскін
