Новий сюрприз для аграріїв від влади: хочуть запровадити новий податок
У боротьбі за додаткові надходження до бюджету напередодні відкриття ринку землі уряд вирішив запровадити податок з користувачів земель сільськогосподарського призначення. Водночас українські чиновники сподіваються отримати податки не лише від фермерів, а й від українців, які ведуть власне господарство на землі. Принаймні теоретично. Телеграф розглянув ініціативу українських чиновників.
Мільярди від землі та особистого селянського господарства
Законопроект №5600, як ми писали раніше, може збільшити вартість всього нового житла в країні на 20-25%, вторинного житла на 10-15%, але крім ринку нерухомості документ зачіпає інтереси багатьох категорій населення. Одні з них – фермери, та ще й українці, які отримали по 2 га землі для ведення особистого селянського господарства.
Так, статтю 165 Податкового кодексу України планується опублікувати в новій редакції, згідно з якою податок на доходи фізичних осіб необхідно буде сплачувати з доходів, отриманих від продажу сільськогосподарської продукції земельної ділянки, що обробляється, площею понад 0,5 гектара. Нині податок потрібно сплачувати лише за земельні ділянки, площа яких перевищує 2 гектари.
Таким чином, новий законопроект і податок стосуватимуться всіх українців, які безкоштовно отримали від держави 2 га для ведення особистого селянського господарства, а також тих, хто вирішив самостійно обробляти свою частку сільськогосподарської землі, а не здавати її в оренду.
Скільки саме українців підпадає під дію цього закону, зрозуміти важко. У 2018 році компанія GfK за результатами дослідження, проведеного на замовлення програми «Підтримка прозорого управління землею в Україні», дійшла висновку, що 78% пайовиків в Україні здають їх в оренду. За даними ДФС за 2019 рік, на які посилаються автори законопроекту №3131, більше половини з 3,6 млн акціонерів – 2,3 млн – зареєстрували свої акції самостійно.
Крім того, податками будуть запроваджені всі фермерські господарства, включно з фермерськими господарствами, які володіють, орендують чи іншим чином використовують землю сільськогосподарського призначення. Для всіх землекористувачів Кабмін пропонує запровадити мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), яке розраховується за формулою, яка включає нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1 га, площу ділянки, коефіцієнт 0,05 та кількість календарних місяців, протягом яких він володіє землею.
Так, якщо мова йде про земельну ділянку площею 4 га (середня частка по Україні) і нормативною вартістю 30 000 гривень за гектар, то INR становитиме 0,05 від 120 000 гривень або 6 000 гривень на рік. Якщо платники податку є фізичними особами-підприємцями, які працюють на 4 групі спрощеної системи оподаткування, то їхній INR буде меншим у 2 рази.
Треба сказати, що це вже друга спроба проштовхнути аграріїв зобов’язання платити Мінагрополітики. Перший відбувся влітку 2020 року – тоді до Верховної Ради внесли законопроект №3131, який також хотів зобов’язати фермерів платити ті самі 5% від грошової оцінки землі у вигляді податку. Однак розглядати його нардепи так і не стали.
І влітку 2020 року, і зараз автори цієї постанови стверджують, що таким чином борються з ухиленням від сплати податків, коли земельна ділянка офіційно не оформлена або не має офіційного власника, але фактично приносить дохід певним особам.
Ідея хороша, але реалізація погана
Як повідомили Телеграфу у Всеукраїнській аграрній раді, в цілому вони підтримують ідею законопроекту про введення МНО, оскільки зараз в Україні до 30% сільськогосподарських угідь (близько 8 млн га) обробляються «в плюс». В результаті сумлінні платники податків змушені платити 1400-6000 гривень податку з гектара, а ті, хто працює «втемну» – лише 150 гривень. Для вирішення цієї проблеми був розроблений законопроект №3131, який згодом був доопрацьований. Його норми увійшли до запропонованого Кабінетом міністрів законопроекту №5600, але в «суттєво спотвореному вигляді».
“По-перше, ми вважаємо, що 5% від нормативної вартості землі (в середньому 1400 гривень за гектар) – це багато, тим більше, що це не враховує єдиного внеску. Тож фактично податкове навантаження становитиме близько 6,5%. На нашу думку, правильніше було б знизити НДО до 4% разом із єдиним внеском”, – говорить Михайло Соколов, заступник начальника управління. Всеукраїнська аграрна рада.
Це стосується фермерів, які орендують землю у юридичних осіб або придбали її у власність, але мінімальне податкове зобов’язання встановлено на загальному рівні. За словами співрозмовника Телеграфа, вони повинні обкладатися половиною мінімальної ставки, оскільки такі землі не сплачують ПДФО з орендної плати. Оскільки в цьому випадку фізична особа не отримує доходу, сільгоспвиробникам не буде за що платити мінімальний податок. У результаті орендарі та власники такої землі, сплачуючи всі належні податки, все одно будуть змушені доплачувати, що є неправильним.
“Також потрібно більш гнучко підходити до питання нормативної грошової оцінки землі. Наприклад, в Одеській області її розмір становить 31 тисячу гривень, що є завищеною цифрою, враховуючи погіршення якості ґрунтів через нестачу вологи в південних регіонах країни. Правильніше було б встановити 28 тисяч гривень для всієї країни, поки не буде готова нова методика оцінки землі”, сказав він. з урахуванням рівня вологості та врожайності», — розповідає Соколов.
Насамкінець він звертає увагу на те, що МОП планується створювати для однієї компанії, а не для групи пов’язаних юридичних осіб. Це дозволяє останнім уникати оподаткування, реєструючи персонал і сплачуючи податки в одній компанії.
“Удар по аграріям знову в силі. Рік тому депутати висували ідею запровадити мінімальне податкове зобов’язання за гектар землі в розмірі 5% від нормативної ціни… У законопроекті 3131. Довелося втрутитися навіть Президенту, в результаті погодилися на компроміс 3131д з покращенням умов для аграріїв, але він не був проголосований. А зараз знову фігурує найгірший варіант 3131”. в законопроекті Кабміну, який б’є по дрібних фермерах, а Мінфін розраховує забрати у них 10 мільярдів гривень», – повідомив на своїй сторінці у Facebook експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Даніїл Монін.
За матеріалами: Телеграф