«Новини бюджету: зростуть лише комунальні послуги, ціни та зарплати чиновників…» – Віталій Кулик

Ми живемо в країні перевернутих цінностей. Адже інакше не можна пояснити те, що під час війни та шаленої інфляції, коли ціни змінюються чи не щотижня, прожитковий мінімум залишається на рівні близько 3 тисяч гривень. Збільшувати витрати ні на забезпечення ЗСУ, ні на протезування поранених не планують. Але бюрократичний апарат не може собі ні в чому відмовити. що відбувається Про це пише Віталій Кулик у своєму блозі на сайті Gazeta.ua.

Українська аграрна конфедерація прогнозує значне зростання цін на овочі, що входять до так званого «борщового набору». Це морква, буряк, цибуля, капуста і часник. Очікується, що ціни на цю продукцію зростуть приблизно на 5-6 гривень за кілограм. Паралельно з цим в Україні також фіксується різкий стрибок цін на яйця. Порівняно з минулим роком ціни на яйця зросли на 90%, а на м’ясо – приблизно на 60-70%. Крім продуктів, експерти також прогнозують значне зростання цін на оренду житла в Україні.

Підвищення цін визнають навіть нардепи від Слуги народу, кажучи, що подорожчання соняшникової олії буде – мінімум на 40%. Крім олії, подорожчають також овочі, м’ясо та молочні продукти. У Всеукраїнській аграрній раді стверджують, що хліб також може подорожчати на 20-25%. Окремої уваги заслуговує ситуація з цінами на яблука. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тарас БаштанникДешевих яблук по 5 грн/кг більше не буде. Це пов’язано з тим, що українські садівники все більше переорієнтовуються на експорт, де ціни значно вищі.

Пенсійний фонд України зафіксував різке зниження середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується при обчисленні пенсій. У липні він подешевшав майже на 2 тисячі гривень. За даними ПФУ, посадовий оклад у липні становив 20455,65 грн, що на 1981,41 грн менше, ніж у червні (22336,81 грн).

З 2022 року в Україні діятиме мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги на період воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення. Але мораторію підпадають не всі послуги, а лише постачання газу (як прямі ціни на газ, так і тарифи на постачання), тепло та гаряча вода. Однак це не стосується електроенергії, вивезення сміття та холодної води.

У НБУ вважають, що до кінця 2025 року діючі тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання переглядатися не будуть. Проте у зв’язку зі складною ситуацією в енергетиці очікується, що з 2026 року почнеться поступове зниження цих тарифів до економічно обґрунтованого рівня», – йдеться у звіті НБУ про інфляцію за липень 2025 року.

Уже у вересні в ЗМІ з’явилася інформація про лист від Мінекономіки, в якому йшлося про поетапне підвищення тарифів з 2026 року. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко стверджує, що в цьому листі Мінекономіки чітко зазначає, що планує підвищувати тарифи на електроенергію приблизно на 20% щорічно протягом наступних трьох років, починаючи з 2026 року. Враховуючи, що сьогодні тариф на електроенергію становить 4,32 грн/кВт-год, при підвищенні на 20% ціна за кіловат може зрости до 5,18 грн.

І на тлі всього цього уряд вносить до парламенту проект бюджету на 2026 рік, який фактично «виключає» соціальну складову. Адже як інакше пояснити закладення в державному бюджеті на 2026 рік прожиткового мінімуму в розмірі до 3328 гривень для працездатних осіб і до 2595 гривень для осіб, які втратили працездатність? Невже наш уряд вірить, що можна прожити на 3,3 тисячі гривень на місяць?!

Навіть голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Даниїл Гетьманцев розуміє, що ця цифра не має нічого спільного з реальністю, де навіть базові людські потреби перевищують цю суму в кілька разів.

Соціальні стандарти, за якими розраховуються пенсії, допомоги та мінімальна заробітна плата, не відповідають сьогоднішнім економічним умовам і застрягли в 1990-х роках. Адже ці розрахунки базуються на так званому споживчому кошику, який востаннє серйозно переглядався понад 10 років тому. Реальна вартість життя в Україні має становити не менше 10 тисяч гривень.

Звісно, ​​невдалий проект бюджету одразу розкритикувала лідер «Батьківщини». Юлія Тимошенко. Вона оніміла, назвавши цей документ «бюджетом геноциду». “Прожитковий мінімум, який визначено законом і методикою, становить 7479 гривень. Це та сума, нижче якої людині не можуть платити, тому що вона фізично не зможе вижити. Але уряд встановлює мінімальну пенсію в розмірі 2595 гривень. Це виплати, які отримають 57% пенсіонерів – майже 6 мільйонів людей. Це економічний смертний вирок для старшого покоління”. Можна скільки завгодно звинувачувати Тимошенко в популізмі, але вона права, прожитковий мінімум!

Ви бачили офіційний перелік товарів і послуг, які становлять прожитковий мінімум? Серед речей є навіть дротовий телефонний зв’язок! Мабуть, чиновники мали на увазі урядову «сотню»? І ось: одна подушка на 15 років, одна ковдра на 25 років, лампа розжарювання на 25 років, одна демісезонна куртка для підлітка на 3 роки, зимове пальто для дорослого на 8 років, штани або джинси – одні на 4 роки. У списку більше 200 позицій. Ці показники не тільки не відображають реальне споживання українців, але й дають змогу штучно утримувати вартість життя на низькому рівні. Тому що це зручно тільки для статистики, але несправедливо для людей.

Я вже передчуваю, що ви почнете викидати тезу про «менше соцпрацівників – більше фронтовиків»… Можливо, було б справедливо, якби економія бюджету за соціальними позиціями державного бюджету дійсно пішла на користь перерозподілу грошей на користь потреб оборони. Але ні!

Візьмемо тему, про яку я говорю останнім часом, бо вона стосується моїх близьких і стосується мене особисто – планові витрати на лікування, реабілітацію та протезування військових. Спільними зусиллями Тимошенко вдалося переконати нардепів створити у Верховній Раді робочу групу, яка найближчим часом підготує закон про суттєве покращення лікування, протезування та реабілітації поранених бійців.

Ми вже внесли свої пропозиції до цього проекту, зокрема, зняти обмеження щодо державного фінансування протезування однієї кінцівки, щоб мати можливість закуповувати за державні кошти найбільш ефективні та сучасні протези, в тому числі біонічні та остеоінтеграційні, для пораненого військовослужбовця; надання пораненому бійцю права вільно і без обмежень обирати найкращий протез, користуючись порадами професійних лікарів і протезистів тощо.

На протезування виділили трохи більше 4 мільярдів гривень – стільки ж планують витратити на «вдосконалення інформаційної політики». Це для телемарафонів і стендап-комедійних постановок, які ніхто в світі не дивиться? Я за адекватний інформаційний продукт для Молдови чи пострадянського простору, але за адекватний, а не все це з нульовими переглядами!

Витрати на оборону в бюджеті-2026 практично не збільшуються, а витрати на утримання бюрократичного апарату за останні роки лише зросли. Тимошенко справедливо каже, що з 2019 року чисельність чиновників зросла на третину, а на їх утримання виділили 120 мільярдів гривень. Цей бюджет не для оборони, не для людей, а для чиновників і банків.

Так, у серпні 2025 року середня зарплата держслужбовців сягнула 61,6 тис. грн, тоді як у середньому по країні – лише 19,8 тис. грн. Тобто чиновники отримали більш як втричі більше. У серпні 2025 року в центральних органах державної влади працювало 22,9 тис. осіб. Найвища середня заробітна плата зафіксована у таких підрозділах:

Антимонопольний комітет – 97,5 тис. грн.,

Національне агентство з питань запобігання корупції – 97,1 тис. грн.,

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг – 94,3 тис. грн.

Держмитслужби – 90,1 тис. грн.,

Фонд державного майна – 89,9 тис. грн.,

Апарат Верховної Ради – 85,3 тис. грн.,

Секретаріат Кабінету Міністрів – 81,7 тис. грн.

То, може, є сенс внести кардинальні зміни до бюджету на 2026 рік, зокрема, збільшити вдвічі фінансування лікування та оздоровлення військовослужбовців, а також підвищити мінімальну зарплату та пенсії до рівня реального прожиткового мінімуму? Я вже не кажу про оборонний бюджет…