Нова нафтова стратегія Саудівської Аравії: Чого добивається Саудівська Аравія

Які будуть наслідки для України та світу?

Поки увага мільярдів людей прикута до пандемії коронавірусу, у світі вже три тижні вирує нафтова війна, наслідки якої вплинуть на різні країни світу, включаючи Україну. Саудівська Аравія, яка має найбільші у світі нафтові родовища, збільшила обсяги видобутку після того, як на засіданні ОПЕК+ у Відні 6 березня не вдалося переконати Росію погодитися скоротити видобуток на 1,5 млн барелів на добу для стабілізації світових цін на нафту.

У зв’язку зі скасуванням авіарейсів, наземного транспортного сполучення, зупинки виробництв під час пандемії коронавірусу скоротилося споживання палива у світі, а нафта впала в ціні. Ціна на нафту марки Brent знизилася з 69 до 50 дол. за барель з початку січня до 6 березня, але після демаршу Саудівської Аравії впала до 27,9 дол. 24 березня. Попередні домовленості в рамках ОПЕК щодо скорочення обсягів видобутку закінчуються 1 квітня.

Нова нафтова стратегія Саудівської Аравії

З першого погляду може здатися нелогічним збільшувати обсяги видобутку нафти за умов зниження попиту. Метою Саудівської Аравії є збільшення прибутку з продажу нафти, а звільнення ринків збуту від конкурентів. Така версія підтверджує думку наближених до королівського двору. Колишній радник уряду Саудівської Аравії Наваф Обайд вважає, що саміт ОПЕК+ у Відні ознаменував перехід королівства від партнерства з Росією заради регулювання нафтових цін до нової довгострокової політики, спрямованої на розширення своєї частки на світовому ринку чорного золота.

Так вирішив наслідний принц Мухаммед бін Салман, у руках якого сконцентровані значні владні повноваження. При ньому Саудівська Аравія почала проводити більш рішучу і наступальну зовнішню політику, про що говорить надання військової допомоги уряду Ємену у боротьбі з орієнтованими на Іран повстанцями-хуситами, міжнародна ізоляція свого регіонального конкурента Катару спільно з ОАЕ, Єгиптом та іншими арабськими країнами. журналіста Джамалі Хашоггі у Туреччині.

Влада Саудівської Аравії вирішила ризикнути і цього разу. Останнім часом ситуація на ринках збуту складається не на користь аравійців. Америка вже не золота жила. Після приходу до влади Дональда Трампа США стали більше видобувати та експортувати нафти, ніж купувати за кордоном. З 2013 по 2018 р. постачання нафти з Саудівської Аравії до США скоротилися з 1,32 млн до 901 тис. барелів на день. У 2019 році частка королівства на нафтовому ринку США склала 6%, стільки ж, скільки в Росії. Минулого року США стали найбільшим у світі експортером нафти (понад 13 млн барелів на добу).

Росіяни дихають у спину аравійцям на ринку Китаю: у 2019 р. частка Росії становила 15,3%, а у Саудівської Аравії – 16,8%. На тлі пандемії коронавірусу Китай знизив споживання вуглеводнів. Росія домінує на нафтовому ринку Євросоюзу, і протягом останніх трьох років її частка збільшилася з 30% до 39% на ринку Туреччини. Не на користь постачальників нафти та розвитку енергозберігаючих технологій та зеленої енергетики на Заході. Частка відновлюваних джерел у виробництві енергії у Німеччині та Фінляндії перевищила 40%. За таких умов конкурувати на нафтовому ринку стало складніше.

Очевидно, аравійці вже давно розглядали можливість нокаутувати своїх конкурентів і довго вибирали підходящий момент. Міністр енергетики Саудівської Аравії Абдулазіз бін Салман розпорядився збільшити протягом найближчих двох років видобуток нафти з 12 до 13 млн. барелів на день. За даними Обайда, з 2012 р. компанія Saudi Aramco інвестувала понад 35 млрд дол. у сучасні технології з видобутку нафти, і тепер має можливість збільшити видобуток з 1,5 до 2 млрд барелів нафти на добу.

Планується приступити до видобутку нафти навіть у прикордонній нейтральній зоні, що оспорюється з Кувейтом. На руку Ер-Ріяда зіграла пандемія коронавірусу, до якої прикута увага світових еліт, а також непоступливість Москви. Росія не побажала скорочувати видобуток нафти в рамках ОПЕК+, оскільки їй набридла експансія США на нафтових ринках Європи та Азії.

У планах Кремля не було направити інвестиції на розробку нових російських родовищ. Все виглядає так, ніби влада Саудівської Аравії вирішила подати Росії урок за небажання дотримуватися загальних правил гри і при цьому задовольнити свої інтереси. Не дивно, чому віце-прем’єр РФ Андрій Білоусов звинуватив аравійців у зриві операції ОПЕК+.

Інвестування

Аравійці спеціально спровокували кризу на світовому ринку нафти, щоб послабити конкурентів та взяти під контроль нові ніші. Саудівська Аравія має низку конкурентних переваг, які дозволять пом’якшити негативні наслідки для своєї нафтогазової галузі. На думку голови правління Saudi Aramco Аміна Нассера, у Саудівській Аравії найнижча у світі собівартість видобутку нафти – менше 9 дол. за барель.

Навіть в умовах різкого зниження цін на нафту, аравійці все одно зможуть отримувати прибуток, хай навіть у менших розмірах. Фіндиректор Saudi Aramco Халід аль-Даббаг наголосив, що акціонери готові до падіння цін на нафту нижче 30 дол. за барель. Обайд вважає, що всі збитки від кризи Саудівська Аравія зможе покрити за рахунок заощаджень у розмірі 500 млрд. дол.

Натомість суперникам, у яких собівартість видобутку нафти обходиться дорожче (США – понад 23 дол. за барель, Росії – понад 19 дол. за барель), доведеться знизити видобуток нафти та звільнити ніші на світовому ринку для Саудівської Аравії. Глава російської нафтової компанії “Татнафта” Наїл Маганов заявив, що збільшення видобутку нафти у квітні нібито неприйнятне через вплив коронавірусу на світовий ринок енергоресурсів (насправді через демарш Саудівської Аравії). Якщо нафтові компанії з інших країн збільшать видобуток нафти, то вони продаватимуть її на збиток.

Нафтова криза та Україна

Для України криза на світовому ринку нафти обіцяє подвійні наслідки. Оскільки ми імпортуємо більшу частину нафти, що споживається, і нафтопродуктів, а також природного газу, то зниження цін вигідне. У 2015–2019 роках. Україна збільшила імпорт нафти з 227,7 до 790,6 тис. рублів т. За цей період зросли обсяги споживання дизельного палива з 5,45 до 6,83 млн т на рік, зріджених вуглеводнів – 890 тис. т. до 1,82 млн т. що заправляють їм свою техніку.

Український аналітик Олександр Мартиненко не вважає, що станеться сильне зниження цін на пальне, оскільки, окрім ціни на нафту, на них впливають акцизні збори та націнки перекупників. На його думку, скорочення доходів експортерів нафти спричинить зниження цін на залізну руду і сталь, які Україна продає за кордон. На тлі кризи та пандемії коронавірусу в різних країнах заморожено проекти в галузі будівництва, машинобудування, де використовується метал.

Зниження цін на нафту та нафтопродукти не вигідне окремим видам українського бізнесу, особливо в умовах карантину. З 2013 до 2019 р.р. споживання бензину в Україні скоротилося з 3,47 до 1,85 млн т. Не найкращим чином складається перспектива для імпортерів нафтопродуктів, власників та понад 9 тис. нафтобаз. автозаправних та 2 тис. газозаправних станцій

Концерн “Галнафтогаз” контролює близько 19% ринку автозаправних станцій України. Найбільше заправок знаходиться у власності компаній AVIAS, ANP, SENTOSA (1540 шт.) Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. В останні роки нові автозаправки росли в Україні як гриби, при них відкривалися кафе та міні-маркети.

Неприємним сюрпризом зниження світових цін на нафту стало для українських нафтовидобувних компаній, як “Укрнафта”, “Нафтогазвидобування” чи “Бориславська нафтова компанія”. В Україні висока собівартість видобутку нафти порівняно із Саудівською Аравією. У 2015 р. виробничі витрати на видобуток бареля нафти в Україні обходилися нижче за $20, але з урахуванням податків і рента доходили до $45.

Під питанням про співпрацю України з Білорусією у сфері транзиту нафти цього року. У лютому Концерн “Бєлнафтохім” опрацьовував можливість імпорту азербайджанської нафти з використанням українського нафтопроводу “Одеса-Броди”.

НОВИНИ ПО ТЕМІ

Удар по Америці? Навіщо Росія обвалила ціни на нафту?

16:3612.03.2020

У березні “Одеса” ухвалила танкери з нафтою з Азербайджану. Пошуку білорусами альтернативних напрямів імпорту енергоносіїв сприяли розбіжності між президентами Олександром Лукашенком та Володимиром Путіним щодо цін на нафту. На тлі зниження світових цін на чорне золото, відмови Китаю закуповувати російську нафту, Москва повернулася обличчям до Мінська та погодилася компенсувати податковий маневр.

Цей захід передбачав поступове скасування експортних мит на нафту зі збільшенням податку її видобуток до. Білорусі це було невигідно, оскільки вона закуповувала російську нафту без мит в умовах Євразійського економічного союзу. Навряд чи Білорусь нарощуватиме імпорт нафти на умовах її надлишку та зниження цін на нафтопродукти, що виробляються на місцевих підприємствах.

Американо-російський антагонізм

Поточну нафтову кризу порівнюють із подіями сер. 80-х років, коли Саудівська Аравія, що різко збільшила обсяги видобутку, обвалила світові ціни на нафту, що стало однією з причин розпаду СРСР 1991 р. Радянський Союз, як і сучасна Росія, поповнював скарбницю за рахунок експорту енергоносіїв. Співвласник нафтової компанії “ЛУКойл” Леонід Федун вважає, що російська нафта марки Urals може подешевшати до 15 дол. за барель і від кризи постраждає не лише Росія, а й Саудівська Аравія.

На його думку, США залишаться у виграші, де доходи громадян збільшаться на 6%, незважаючи на удар по нафтовій галузі. Не все так однозначно. Ситуація схожа, але теорії про змову США та Саудівської Аравії проти Росії не відповідають сучасним реаліям. Якщо в 80-х роках зниження цін на нафту було економічно вигідне США, де діяла заборона на експорт нафти, і країна імпортувала її у великих обсягах, то після відкриття технології видобутку сланцевої нафти відновлення експорту нафти з 2015 р. зниження світових цін на нафту ніяк не може бути вигідним для США.

Господар Овального кабінету наголосив, що зниження цін на нафту призведе до негативних наслідків для галузі. Нафтова криза – це виклик для Трампа напередодні президентських виборів, оскільки американські нафтовики – це одна із груп його виборців. Нафтова компанія Exxon Mobil скоротила продажі на 20% від початку кризи, а Chevron – на 12%. Американський уряд навіть погодився придбати нафту для стратегічних запасів у американських компаній, щоб підтримати їх в умовах кризи.

НОВИНИ ПО ТЕМІ

Обвал цін на нафту + коронавірус: Якими будуть наслідки глобальних кризових явищ для України

15:1810.03.2020

Через нафтову кризу відносини США та Росії не стануть більш конструктивними. Російські підприємства є конкурентами для американців світовому ринку нафти. Глава “Роснафти” Ігор Сєчін стверджує, що у зв’язку зі зниженням цін, дорога сланцева нафта зі США піде з ринку.

Американські нафтові компанії вимагають від Білого Дому втрутитися у кризу, але проти запровадження будь-яких квот на обмеження видобутку. У таких умовах у Вашингтона два варіанти виходу із ситуації: або субсидувати нафтові компанії в умовах кризи, або витіснити з нафтового ринку Росію шляхом запровадження санкцій та заборони іншим країнам купувати російську нафту. Необхідно досягти скорочення видобутку нафти у світі.

Заснована для нових обмежувальних заходів проти РФ маса, починаючи від агресії, що триває на сході України, бомбардувань мирного населення в сирійській провінції Ібліб, закінчуючи небажанням скорочувати видобуток нафти. Тиснути на Саудівську Аравію американцям не вигідно з політичних міркувань, оскільки це їхній регіональний союзник на Близькому Сході в протистоянні з Іраном.

Зниження світових цін на нафту, пандемія коронавірусу та санкції сприяють тому, що в російську скарбницю надходитиме менше коштів, рівень життя в Росії погіршиться, а уряд урізатиме пенсії та соцзабезпечення. Росії доведеться виснажувати свої резерви на суму понад 400 млрд. дол., щоб триматися на плаву.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник