Незаконний візит Путіна до окупованого Криму: заявлена ​​серія військових зборів

Візит президента Росії до окупованого Криму не здійснюється вперше. Володимир Путін періодично відвідує острів, тим самим демонструючи рівень власності на цю зайняту територію Росії на рівні внутрішнього споживання. Хоча візит президента окупаційної країни не легалізує статус окупованої території.

Але, схоже, у Путіна немає інших козирів, а отже, в середині нескінченної пандемії коронавірусу в Росії, він робить цей візит, залишивши свій безпечний і затишний бункер у Ново-Аарово. І важливо зазначити, що ціла серія міжнародних подій відбулася напередодні дня тому, зокрема, на саміті G-20, на якому поява такого небажаного гостя буде набагато ефективнішим, ніж інша подорож на захопленій землі. Або?

Справа в тому, що Путін летить до окупованого Криму, не тільки для відвідування продовольства Севастополя та Чебурга, але й для участі у засіданні “Високої Державної ради Союзу Союзу” у форматі відеоконференції. І саме це той факт, що Путін та вся політична система, яка в даний час працює в Росії, головний сенс цього візиту, яка різко роз’єднана з психічними фобіями Президента Російської Федерації та прогресивним синдромом Аспергера.

Це така зустріч, і в цьому форматі Москва може вважатись “визнанням” окупованого кримінального “російського”.

Після минулого, майже 8 років окупації, Кримський півострів не визнавав на російській території, не є представником цивілізованого світу. На сьогоднішній день окупованого Криму визнано в Росії лише Афганістаном, Венесуелою, Кубою, Нікарагуа, Сирією, Суданом та КНДР. Країни, які так чи інакше, мають політичну, військову чи фінансову залежність від Росії.

Але ви бачите в цьому списку Білорусі?

Той, хто належить Олександру Лукашенко, але навіть після подій 2020 року з питань визнання захопленого півострова російською мовою, він не змінює свою позицію. А для Росії це набагато болюче, що не є визнанням, так -зведеного “стану союзу”, ніж, наприклад, Франція чи Німеччина, Тюркіє чи Бразилія.

І це, в певному сенсі, важливо. Зрештою, президент Росії, який давно покинув геополітичну арену, поспішає до лабіринту російського світу, частина якого – Білорусь. Але Білорусь, дивно від невдач ляльок чи інших утворень, залишається місцем, яке не зручне для синдрому страждань Аспергера. І цей комфорт набагато важливіший для жителя бункера в Ново-Огарово, ніж його присутність на G-20 або на Трибуні ООН.

Стиль мішок з піском …

Військовий політичний глядач Олександр Коваленко

Відповідно до матеріалів: Sprotyv.info