Неформальну зайнятість хочуть легалізувати: що це означає?

Від прийняття документів можуть постраждати як працівники, так і роботодавці

Фрілансери можуть бути змушені приєднатися до штату компанії. Такі наслідки урядового законопроекту №5054 про нові критерії трудових відносин, повідомляє народний депутат Ярослав Железняк.

Таке рішення може доставити масу незручностей як працівникам, так і роботодавцям. Оцінку законопроекту на прохання видання зробили експерти “Коментарі”. Фрілансерам в Україні, мабуть, незабаром доведеться несолодко.

Нинішній законопроект знаходиться в інформаційному вакуумі. Голова ради Інституту податкових реформ, віце-президент Асоціації платників податків України Олена Хотенко вважає, що запропоновані зміни до трудового законодавства є шкідливими як для окремих працівників, так і для бізнесу та держави в цілому.

«У разі ухвалення законопроекту це торкнеться багатьох видів господарської діяльності, а також компаній, які використовують сервісні платформи та мобільні додатки для залучення людей у ​​договірні відносини для виконання певних робіт.

Йдеться, наприклад, про служби доставки Uber, Uklonye, ​​Raketa, Glovo. Поняття трудових відносин чітко не визначено. Тому їх можна трактувати, як зазначено в цьому законопроекті, що працівник – це особа, яка виконує роботу в інтересах іншої особи (роботодавця).

Таким чином, до працівників компанії можна віднести навіть тих співробітників, які не входять до штату компанії (наприклад, водії Uklon, які просто користуються мобільним додатком, але діють на умовах чіткої домовленості між організаторами платформи, підписують відповідні документи та оплачують замовлення послуги). І переходити на трудові відносини», – пояснює Олена Хотенко.

Експерт зазначає, що розуміє прагнення влади (законодавців) мінімізувати ризики прихованої трудової діяльності. І збільшити кількість офіційно працевлаштованих працівників, зруйнувавши можливі схеми ухилення від сплати податків. “Але в той же час законопроект не може існувати у вакуумі. Його не можна відірвати від реальних процесів, від економіки. Необхідно враховувати нові форми трудових договорів, трудових відносин, зміни, які відбуваються в сучасному світі.

Інспекторам не можна надавати право тлумачити будь-які трудові відносини на їхню думку. Такі зміни нікому не підуть на користь. Ні співробітники, ні компанії, ні бізнес, ні держава», – впевнена Олена Хотенко.

Вона підкреслює, що багато компаній не мають власного персоналу – і наймають працівників, які займаються GR-технологіями. І це ефективно. Є водії, які не працюють у транспортній компанії, знаходячи додатковий заробіток через мобільні додатки. Є студенти, які не працюють офіційно, але шукають роботу в службі доставки через систему мобільних додатків.

“У цьому немає нічого страшного. І ототожнювати їх із працівниками безглуздо і безвідповідально”, – каже Олена Хотенко.

— Одна з причин, чому бізнес шукає такі форми консультаційних відносин чи фрілансу, — це те, що об’єктом оподаткування є мінімальна заробітна плата. Це встановлено законом. Зараз – 6 тисяч гривень. Якщо бізнес наймає позаштатного фахівця за 2-3 тисячі, який виконує певний обсяг роботи, то платять за цю суму – згідно з договором.

А якби це був найманий працівник, то він мав би платити не менше 6 тисяч». На думку експерта, той факт, що податкове законодавство не дозволяє перераховувати податки та збори з фактичної заробітної плати працівника, призводить до того, що бізнес шукає шляхи виходу з цієї ситуації.

“Такі протиріччя і непродуманий підхід до трудового законодавства триватимуть, поки ми не внесемо низку змін до КЗпП і Податкового кодексу. Потрібно вирішувати питання комплексно, збалансувати інтереси працівників, роботодавців і держави. Але запропонований законопроект декларує однобокість і є шкідливим”, – резюмує Олена Хотенко.

Законопроект знищить громадські організації, які надають послуги. Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Даніїл Монін зазначає, що законопроект №5054 подається під виглядом наближення до європейської директиви. При цьому, за його словами, про «сім ознак трудових відносин» він чує п’ять років.

«Спочатку таку тему лобіювала німецька консалтингова група, потім два роки тому текст «7 положень» затвердило Мінсоцполітики.

І ось Мінекономіки представило такий проект. По суті, законопроект просто хоче знищити клас приватних підприємців, які надають послуги. Адже для будь-якої фізичної особи-підприємця, яка надає послуги, актуальні як мінімум 2 умови із 7», – наголошує Даніїл Монін.

Серед них він називає «приватне виконання роботи особою, яка має певну кваліфікацію, професію, посаду, за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконується робота; систематичну виплату особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій та/або натуральній формі», передбачені законопроектом.

На думку експерта, враховуючи пункт «при встановленні наявності трудових відносин, крім ознак, передбачених частиною першою цієї статті, можуть бути й інші ознаки, що враховують специфіку діяльності фізичних та юридичних осіб, в інтересах яких виконується робота», можна говорити про вільне тлумачення зазначених у документі пунктів.

“Висновок однозначний: Гетманцев (голова Комітету ВР з питань фінансів Данил Гетманцев – ред.) буде аплодувати. Він давно хотів знищити ФОП. А тут це навіть не зроблено руками”, – зазначає Даніїл Монін.

«Я вважаю, що цей законопроект надзвичайно шкідливий для економіки». Це призведе не лише до виїзду програмістів за кордон, а й до витіснення інших спеціальностей розумової праці.

Особливо смішно ці вимоги виглядають до грантових експертних організацій, які всі працюють за такою схемою».

Нагадаємо, раніше “Коментарі” розповідали, що ховається за ініціативою працевлаштування молоді в органи влади.

За матеріалами Comments.ua