Небагато висновків із Глазго: чого чекати Україні
У шотландському Глазго триває 26-а кліматична конференція ООН. Два тижні 120 лідерів країн обговорюватимуть кліматичні проблеми, щоб у результаті затвердити так звані Парижські правила. Вони по суті стануть докладною інструкцією того, як надалі реалізовуватиметься Паризька угода щодо клімату. Крім того, країни, які підписали угоду в 2015 році, звітуватимуть про результати, яких їм вдалося досягти з того часу.
Очікується, що дискусії про майбутнє кліматичних реформ будуть непростими, оскільки конференція в Глазго відбувається на тлі масштабної енергетичної кризи, яка охопила Європу та Азію. Уряди багатьох країн відкрито говорять про необхідність почекати з повною відмовою від вугільної генерації. Президент Франції Макрон ще до саміту заявив, що у світлі енергетичної кризи в ЄС його країна має намір переглянути плани щодо поступової відмови від атомної енергетики.
Україна, як планується, надасть учасникам конференції Другого національно-визначеного внеску (НОВ2). У цьому документі, який нещодавно затвердили Кабмін, наша країна зобов’язалася до 2030 року знизити рівень викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року. Українську делегацію у Глазго очолив Президент Зеленський. Це свідчить про важливість екологічних питань глави держави.
Виступаючи перед учасниками саміту, Зеленський згадав про НОВ2, а також заявив, що Україна планує досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року. Президент зазначив, що сьогодні імплементація Паризької угоди перебуває під загрозою. Дефіцит газу спричинив значне зростання цін на блакитне паливо, що змусило деякі країни повернутися до використання вугілля. Зеленський не без гордості зазначив, що наша країна посідає 4 місце серед 45 країн, які підписали Конвенцію ООН з клімату.
Президент Зеленський говорив упевнено та емоційно. Було видно, що глава держави вірить, що Україна зможе знизити викиди СО2 на 65% у встановлений термін. Але, мабуть, у цьому таки полягає основна проблема. Адже, за оцінками експертів, для виконання цієї мети нам потрібно понад 100 млрд. дол. інвестицій. Такої величезної суми немає ні у бізнесу, ні у держави – вся надія – на міжнародних донорів, на яких розраховує Україна у НОВ2. Однак у ЄС, що зіштовхнувся з кризою, зрозуміло немає таких коштів.
Про те, що виконати таку амбітну мету нереально, не раз говорили українські промисловці під час переговорів із владою. Але Мінприроди не прислухалося до аргументів, які ґрунтуються на економічних реаліях. І підготувало НОВ2, які наперед неможливо реалізувати. Чи знав про це Зеленський? Впевнений, що не знав. Інакше у своїй промові наголосив би на необхідності міжнародної допомоги в нашій країні з фінансуванням декарбонізації. Сказати Президенту про це мав уже екс-міністр Мінприроди Абрамовський. І в цьому контексті його відставка не виглядає випадковою.
Сподіваюся, що з приходом нового міністра робота екологічного відомства зміниться на краще. Завдань у нового глави міністерства буде багато: потрібно сформувати новий, цілісний екологічний порядок денний, заснований не на амбітних цілях, а й на стані економіки, і говорити правду про складнощі, з якими доведеться зіткнутися нашій країні.
Муса Магомедов, народний депутат України
