Натхнення у Словах: Короткі Цитати, Які Розкривають Сутність України
Світлих мрій вкраїнських країв крики,
В них душі живуть, як рушник у віки.
—
Сонце засіяє, де козацька сила,
Із землі вкраїнської в кожнім сіє крила.
—
Чорнозем, що пахне вічністю й потом,
В цій землі гримить корінням свіжим соком.
—
Гори Карпати пісні свої співають,
В кожній скелі пращури наші палають.
—
Мова наша — мов квітка, що в полі,
Розцвітає у серці, збирає долі.
—
Шевченкові слова мов щирий оберіг,
Палять в серці правду, що веде на поріг.
—
Воля — наш щит, сміливість — меч,
Дух козацький кличе нас у новий день.
—
Українка, як калини червоні,
Черпає силу в душі й любові.
—
До хоробрості всіх нас природа вела,
Кожна байка з вітром вчила нас честі.
—
Полтави степ… Лунає бандура стара.
Історія в наших серцях залишається жива.
—
Козацька відвага нас крізь віки живе,
В незалежності силу відчуємо знову.
—
Лемків, бойків кличуть гори до злету,
Кожен день — як мрія, шанс без меж.
—
Прапор змахає, як крила в польоті,
Синьо-жовті кольори — наша гідність дротик.
—
Море Чорне, наш дух там вітає,
Кримський бриз нам про волю нагадауе.
—
Ми — нащадки тих, хто шаблею писав,
України голос крізь віки розкрив.
—
Соняшники за обрій пісні несуть,
До світла і правди рук не опустять.
—
Садочок вишневий коло хати стоїть,
Там, де мир і любов завждинить.
—
Козацький кінь пробиває шлях,
Ніхто навік вільний дух не скує.
—
Дитячим сміхом колись лунала долина,
Завжди пам’ятатим про цю годину.
—
Поле, де рідний лід згуртувався,
Буде квітнути в наших серцях навік.
—
На Дніпрі шумить наша слава грозна,
З волі народжена, в серцях жива.
—
Грає бандура, як сидить козак,
Пісня лунає, і серце не плаче.
—
Проростає сильним корінням волі,
Бо в нас любов і повага до долі.
—
Кожна зірка на сільчанському небі
Світити гордо українською спадку.
—
За отчий край, за любу неньку,
Серце палає в правду серед ночі тіньку.
—
Трембіта лунає в горах віками,
Несучи нас до вічної слави.
—
Сім волів нам гартували любову і волю,
Кожен з нас — як подих нової волі.
—
Солов’їний спів, наче журавлі в хмарі,
У кожнім нас серці правду дарує.
—
Хліб на столі, як свята молитва,
Ми — народ, що з честю готовий витримати.
—
Співає нам мати про щастя народне,
Кожен рядок — дух вільний і свідомий.
—
Кам’яний подих Поділля, скелями йде,
Пісня і боротьба в кожнім з нас живе.
—
Небо синє — це наша віра,
Честь і гідність в українській крові зберігають.
—
Вишиванка — це наша душа на світі,
Кожна нітка має власні епітети.
—
Острів спокою — степ широкий,
Там, де кози вперті відпочують.
—
Розкидані нами сто доріг життям,
Кожний крок — як спадок, збережений нам.
—
Козацька доба — це сила і хоробрість,
В ній наша сутність, у вітрах рідності висока.
—
Пісня духу, мов весняні квіти свіжі,
Відтворює нашу душу від кількох вітрів.
—
Гори і долини в вічній красі,
Відбивають наш образ у житті.
—
Дніпро, течіє, кліч нас до нового суспільства,
В твоїх водах віро сунулись частки смілості.
—
Фольклор живе в кожному серці вкраїнця,
Зберігаючи мудрість від діда до внука.
—
Незламність наша, як крила орла,
В кожнім серці відлунює ім’я.
—
Дуб сильний рухомо ріс,
Так і в нас мудрість збирає свій лист.
—
Над полем пшениці вітер пісні співає,
І зв’язок із землею вічно жіночі почуття нагадує.
—
Синє море, в очі небо,
Наша сутність у світлі красі безмежна.
—
Козацька шабля в лісі рідні жила,
Це наша боротьба і вірність вільні кроки змінила.
—
Сила в громадах, що в’ють хвилини,
Слово наше спів — мовою добрі вітрини.
—
Зоряно-ніч, хочем в майбутньому дивитись,
Простір нашої мови солов’їні гілки кришать.
