Микола Хвильовий – біографія

Дитинство та юність

Микола Хвильовий (справжнє ім'я – Микола Павлович Бурляй) народився 18 грудня 1893 року в місті Тростянець на Чернігівщині. Він був синім учителем, тому змалку зустрівся з книгами та освітою. Досить відомо, що ще в дитинстві Микола мав велике захоплення літературою та мріяв стати письменником.

Після закінчення школи Хвильовий вступив до Київського університету на філологічний факультет, де вивчав українську мову та літературу. Його великим вчителем був видатний український письменник Михайло Коцюбинський, який суттєво вплинув на творчість Миколи.

Літературна діяльність

Перші вірші та оповідання Хвильового були опубліковані ще в 1910-х роках, але його справжній літературний прорив відбувся в 1920-ті роки. Його твори видавалися в літературних журналах та альманах, де вони викликали великий інтерес у читачів та критиків. У цей період Хвильовий пишуть свої найвідоміші твори, серед яких “Українське розмисливе”, “Сотник Андрусів”, “Наталя-Обіцяниця” тощо.

У 1934 році Микола Хвильовий бере участь у літературному конкурсі «Проза-1934», де його твір «Єфросинія» виграв перше місце і отримав визнання як одну з кращих українських прозаїків. Цей успіх відкриває письменникові двері до великого літературного світу.

Соціальна діяльність

окремо літературної діяльності, Микола Хвильовий також був активним учасником соціальних подій свого часу. Він підтримував українську національну ідею, боровся за права українців та виступав проти тоталітарних режимів.

У 1930-ті роки Хвильовий активно підтримував українську літературну групу «Плужани», яка виступала за культурне відродження України та захист української мови і культури. Він був одним із лідерів цієї групи та активно долучався до обговорень та дискусій на культурні теми.

Політична діяльність та репресії

У 1940 році Микола Хвильовий стає членом Організації Українських Націоналістів та приїжджає до Львова, де він активно працює в підпільному літературному об'єднанні “Руш” та пише ряд антирадянських та антикомуністичних творів.

З початком Великої Вітчизняної війни Хвильовий приєднується до підпільної антивоєнної діяльності та надає підтримку українському національному руху. У 1943 році його затримали радянські органи безпеки та засудили до десяти років ув'язнення в таборах ГУЛАГу.

Післявоєнний період та смерть

Після звільнення з табору ГУЛАГу Микола Хвильовий повертається в Україну, де продовжує писати та виступати проти комуністичного режиму. Його твори в цей період залишаються дедалі більше забороненими та цензурою, а сам письменник опіняється під постійним наглядом СБУ.

У 1951 році Миколу Хвильового знову арестували радянську владу за антирадянську діяльність. На цей раз його засудили до страти, і 13 травня 1951 року під стінами тюрми відбулася карта з казенним вироком.

Спадщина

Сьогодні Микола Хвильовий став одним із найвидатніших українських письменників ХХ століття. Його твори продовжують вражати та вражати читачів світом його глибини та філософії. В Україні його вшанують як символ боротьби за свободу та правду, а його слова залишаються актуальними й сьогодні.