“Ми стояли на краю прірви”. Кулеба розповів, чи втратить Україна безвіз із ЄС
Рішення Конституційного Суду України про скасування низки положень антикорупційного законодавства справді становило загрозу безвізовому режиму України з Євросоюзом, зазначив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Україна отримала безвіз із ЄС у 2017 році
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба впевнений, що Україні вдасться уникнути безвізового режиму з Євросоюзом. Про це він сказав в інтерв’ю “РБК-Україні”, яке вийшло 7 грудня.
“У день проголошення рішення Конституційного Суду [об отмене ряда положений антикоррупционного законодательства] КСУ справді поставив Україну своїм рішенням на край прірви, внизу якої було написано “втрату безвізу”. І пальці вже висіли над прірвою. Потім, завдяки рішенню президента, РНБО та Кабміну, Україна відійшла від краю цієї прірви. Але якщо ситуація не буде виправлена та негативні наслідки рішення КСУ не будуть систематично подолані, то всі проблеми можуть бути констатовані у наступному звіті Єврокомісії про функціонування безвізу”, – сказав Кулеба.
Він упевнений, що навіть якщо така констатація буде, це не означає втрати безвізу.
“Бо рішення про позбавлення безвізу – це політичне рішення. Принаймні можу запевнити, що президент України абсолютно налаштований не допустить такого сценарію. Не заради задоволення вимог Євросоюзу, а заради України та її розвитку”, – сказав глава МЗС.
11 травня 2017 року Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про відміну віз для короткострокових поїздок для громадян України. Через місяць безвізовий режим набув чинності.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і зазначив, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, і навіть навмисну неподання декларацій є надмірним покаранням скоєння таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій та припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”.
Голова КСУ Тупицький сказав, що НАЗК спеціально “розігнало ситуацію”, суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
У той же день президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроект, яким пропонується визнати неправомірним рішення КСУ, залишить повноваження весь склад суду та призначити новий, а також забезпечити безперервність антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проект закону має ознаки конституційного перевороту та суперечить двом статтям Конституції України.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроект Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. Тупицький заявив, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не виключив, що щодо нього можуть вестись різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
Тоді ж речник Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроект про відновлення дії окремих положень закону України “Про запобігання корупції”. 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
226 нардепів підписали та передали до Конституційного Суду України заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження. При цьому наголошується, що воно стосується не всіх суддів: депутати мають намір домогтися відставки 11 суддів, які підтримали рішення про відміну частини положень антикорупційних законів.
4 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який запроваджує покарання за недостовірне декларування. Він передбачає штрафи, громадські роботи та обмеження волі, але не позбавлення волі, як було раніше. У НАЗК закликали президента ветувати документ.
За матеріалами: Гордон, Хвиля
