Суд розглядав питання про офіційне тлумачення норм Конституції щодо права власності на землю
Рада розгляду справи КСУ змінила порядок денний, але 2 листопада рішення не ухвалило, вердикт очікується на наступному засіданні
Велика палата Конституційного Суду України ухвалила рішення щодо подання щодо тлумачення норм Конституції про землю як основне національне багатство.
Про це повідомило агентство Інтерфакс-Україна з посиланням на інформоване джерело у понеділок, 2 листопада.
Розгляд справи буде продовжено на наступному засіданні, дата якого наразі не відома. Зазначимо, що заради розгляду реформи землі у КСУ навіть змінили порядок денний.
Суд розглядав питання про офіційне тлумачення норм Конституції щодо права власності на землю. Автор конституційного подання пояснює необхідність тлумачення поняття “земля” як об’єкта права власності українського народу тим, що в Основному Законі вказуються два різні права власності на землю: як природний об’єкт – право власності українського народу, та як об’єкт цивільних прав, власності громадян та юридичних осіб.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія разом із колегами 2 листопада прийшли до Конституційного суду, щоб поцікавитися його “супертурборежимом” з приводу розгляду питань реформи ринку землі.
За його словами, КСУ не планує найближчим часом розглядати подання народних депутатів про неконституційність закону про ринок землі, а йдеться лише про тлумачення кількох понять про землю у Конституції.
“Вони не розглядали землю, вони розглядали статті, пов’язані з ринком землі. Саму землю вони зараз не розглядають і найближчим часом, як повідомив пан Тупицький, не розглядатимуть”, – розповів Арахамія, закликав до “максимально відкритого режиму” роботи суддів з питань землі.
Голова спостережної ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко раніше стверджував, що якщо КСУ вирішить зірвати земельну реформу в Україні, то голова “Батьківщини” Юлія Тимошенко та голова ОПЗЖ Віктор Медведчук розгорнуть кампанію про необхідність провести референдум щодо землі, фактично намагаючись подати його як референдум про недовіру президенту Володимиру.
Крім того, після такого роз’яснення КС буде відкрито шлях, щоб задовольнити два депутатські звернення, де вимагають визнати незаконним саме закон про ринок землі. і суддя Сергій Сас висунули ультиматум Тупицькому – вони більше не голосуватимуть за його рішення, допоки він не зробить потрібне роз’яснення по землі», – написав Лещенко.
Наслідки рішення КСУ щодо землі
У чому суть справи
Народні депутати, більшість із яких – представники “Батьківщини”, а також депутатських груп “Довіра” та “За майбутнє”, ще наприкінці 2019 року просили уточнити, що саме мають на увазі під ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України.
Як відомо, у першій мові говориться, що “Земля, її надра, атмосферне повітря… є об’єктами права власності Українського народу”, а в другій – “Земля є основним природним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави”.
Розгляд цієї вистави розпочався ще у грудні 2019 року і до останнього часу не вевся активно. Однак після настання “конституційної” кризи КСУ вирішив змінити порядок денний.
Невдовзі суддя Конституційного Суду Ігор Сліденко запевнив, що Велика палата КСУ продовжить розгляд конституційного подання, сутність якого зводиться до тлумачення положень Конституції – землі як основного національного багатства. Він також заявив, що йому не відомо, з яких причин було перенесено збори суддів та які саме питання планувалися до розгляду.
Що передбачає закон про землю:
-
з 1 липня 2021 року право на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадян України.
-
З 1 січня 2024 р. таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони матимуть змогу купувати до 10 тисяч гектарів землі.
-
Заборонено також продаж державних та комунальних земель.
-
Згідно з підписаним законом, питання про надання іноземцям право купувати землю вирішуватиметься на референдумі.
Усього українці мають право на землю:
-
для ведення особистого селянського господарства – не менше 2 гектарів;
-
для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
-
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будинків та споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, у селищах – не більше 0,15 га, на городах – не більше 0,10 га;
-
для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
-
для будівництва індивідуальних гаражів – не більше ніж 0,01 гектара.
Як повідомлялося:
-
В Україні назрів скандал через те, що Конституційний Суд України визнав неконституційною кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Відповідно, судді скасували кримінальну відповідальність за недостовірне декларування майна та обмежили повноваження НАЗК.
-
НАЗК закрило доступ до електронних декларацій, проте розпорядженням Кабміну, ухваленим за рішенням Ради національної безпеки та оборони, доступ було відновлено.
-
Також президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект щодо звільнення всього складу Конституційного суду.
-
Глава КСУ Олександр Тупицький заявив, що законопроект Зеленського нібито має ознаки конституційного перевороту.
-
Представник Ради Європи та голова Венеціанської комісії розкритикували законопроект Зеленського, який передбачає зміну складу Конституційного Суду. Вони попередили, що це буде порушенням Основного Закону та закликали розглянути інші варіанти вирішення кризи. Крім того, документ критикували українці.
-
У свою чергу, представник президента в КСУ Федір Веніславський назвав проект закону єдиним можливим варіантом виходу із кризи після рішення Конституційного суду.
-
Зеленський вважає, що за скандальними рішеннями Конституційного Суду стоять “російські маріонетки” та “деякі українські олігархи”, які відчувають загрозу з боку антикорупційних органів.
-
Заступник голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Галина Янченко заявила про намір внести до парламенту подання щодо скорочення фінансування КСУ.
За матеріалами: OBOZREVATEL:
