Наприкінці 2023 року уряд схвалив Національну стратегію доходів до 2030 року, яка наблизила Україну до отримання чергового траншу МВФ. Схвалена стратегія є рамковим документом, що містить як позитивні заходи щодо вдосконалення адміністрування податків, так і негативні для бізнесу новації.

Контролюючі органи та корупційні ризики

Однією з ключових цілей стратегії є зміцнення доброчесності та відновлення довіри бізнесу до контролюючих органів. Заходами щодо підвищення прозорості роботи контролюючих органів та антикорупційними положеннями пронизаний практично весь текст цього документа.

Щоб оцінити щирість намірів уряду, пропоную нагадати дослідження Національного агентства з питань запобігання корупції про реєстрації податкових накладних, де було ідентифіковано значну кількість корупційних ризиків: «ручний режим» роботи, безпідставне блокування, відмова у відповідності до таблиць даних, невиконання рішень судів та інші. На жаль, в урядовій стратегії ми не знаходимо жодних із рекомендацій цього дослідження, а навіть навпаки, бачимо ще більше розширення дискреційних повноважень та спроби їх закріпити у Податковому Кодексі України. Наразі їх визначено постановою Кабінету Міністрів України.

“Альтернативи немає”. Гетьманців підтвердив, що на українців чекає підвищення податків

Про масштабі корупційного тиску на бізнес можуть свідчити такі цифри (за березень 2024 року): 23.6 тис. компаніям було зупинено реєстрацію ПН на суму ПДВ 4 млрд грн, понад 30 тис. компаній внесено до списку ризикових, 20 тис. оскаржень рішень ДПС, з яких 18 тис., або 90% задоволено (блокування були безпідставними). Фактично протягом одного місяця кожен п'ятий платник ПДВ відчув на собі «довіру» з боку податкової служби. З урахуванням кумулятивного ефекту, за підсумками року, це буде кожен другий економічно активний бізнес.

Таке обтяжливе адміністрування ПДВ призводить до значних витрат бізнесу, потреби найму додаткового персоналу для ведення податкового обліку, оплати послуг юристів та адвокатів, участі в судових процесах. Так, бізнес намагається оптимізувати свої витрати, щоб бути конкурентним, шукає законні та неформальні шляхи вирішення проблем, які (навмисне) створює податкова служба в «ручному режимі» нібито електронного адміністрування. Підтвердженням цього є низка кримінальних справ, які були порушені правоохоронними органами через зловживання у роботі працівників регіональних комісій у Харківській, Кіровоградській, Черкаській областях та м. Києві.

Враховуючи проблеми з адмініструванням ПДВ, січневим Указом Президента 21/2024 було доручено уряду «невідкладно провести аудит системи моніторингу ризиків та критеріїв для блокування податкових накладних», проте поки що результати цього аудиту не оприлюднені і невідомо чи був він проведений.

Що робити з блокуванням ПН і як повернути презумпцію невинності платникам?

У результаті маємо тривале ігнорування Мінфіном проблем бізнесу, відсутність будь-яких конкретних заходів у Національній стратегії доходів щодо усунення корупційних ризиків адміністрування ПДВ, невиконання рішень судів, підвищення відповідальності посадових осіб контролюючих органів за ухвалення неправомірних рішень та завдання збитків бізнесу.

Чи може за таких умов з'явитись довіра бізнесу до контролюючих органів?

Чи є в інших країнах ЄС колегіальний принцип ухвалення рішень податківцями?

Чи можливо не виконати рішення суду?

Точно ні.

“Раз і назавжди”. Перемога над корупцією допоможе Україні не бути схожою на Росію – Блінкен

Аналітичні центри неодноразово зверталися до Державної податкової служби України з пропозицією щомісячно публікувати дані про стан виконання рішень судівпоказників роботи СМКОР у регіональному розрізі — проте ці заклики залишилися поза увагою.

Необхідно терміново змінити ідеологію системи адміністрування ПДВ, повернути платникам податків презумпцію невинності, запровадивши обмеження за часом на зупинку реєстрації ПН за прикладом чинного законодавчого механізму у сфері боротьби з відмиванням брудних коштів.

Саме тому схвалена Національна стратегія доходів вимагає перегляду та доопрацювання, саме щодо реагування на складності та корупційні ризики в адмініструванні податків. І цей процес має відбуватися не за зачиненими дверима Міністерства фінансів України, а у широкій дискусії з бізнесом, народними депутатами та аналітичними центрами. На підтвердження цього вже є відповідна петиція на сайті уряду щодо перегляду Національної стратегії доходів.

Сподіваємося, що представники влади врахують пропозиції аналітичних центрів та найближчим часом переглянуть корупційний механізм блокування податкових накладних.