Колишнього головного розвідника Бурбу звільнили через свідчення у справі «вагнерівців»
У середу, 13 жовтня, генерал-полковника Василя Бурбу, який у 2016-20 роках обіймав посаду начальника Головного управління розвідки Міноборони, звільнили з військової служби.
Як заявив у Facebook журналіст Юрій Бутусов, причиною тому стало надання свідчень тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування провалу спецоперації із захоплення бойовиків російського ПІК Вагнера.
Посилаючись на власне джерело, він розповів, що перед засіданням ТСК міністр оборони Андрій Таран викликав Бурбу до себе і наказав відмовитися від свідчень і не повідомляти під протокол народним депутатам про те, що спецоперація із затримання російських терористів була санкціонована 1 липня 2020 року самим головою Міноборони і тому «не вимагала взагалі жодних нарад в Офісі президента».
«Наказав не повідомляти, як проходило засідання у кабінеті верховного головнокомандувача Володимира Зеленського щодо скасування спецоперації, а також про те, що на нараду Зеленський допустив осіб, які не мають стосунку до абсолютно секретних операцій військової розвідки — голову Офісу президента Андрія Єрмака, заступника голови Офісу президента Романа Машовця, секретаря президента Марію Левченка, а також близько пов’язаного з РФ начальника комітету з розвідки Руслана Демченка. Таким чином, були створені передумови для витоку інформації про спецоперацію. Також Таран вимагає приховати причетність Зеленського та Єрмака до скасування спецоперації», – написав Бутусов.
За його словами, Бурба у відповідь на наказ одразу написав рапорт про звільнення від військової служби і після цього відмовився виконувати незаконні накази Тарана.
«Після написання рапорту про звільнення Бурба вирушив на засідання ТСК і після цього неодноразово давав свідчення народним депутатам. За даними джерел Цензор.Ні, протокол свідчень Бурби досі не оформлений і з ним не ознайомлені ні члени слідчої комісії, ні сам Бурба. Сьогодні офіційно наказом міністра оборони Василя Бурбу звільнено з військової служби», — повідомив журналіст.
29 липня 2020 р. білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. За кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.
У Мінську заявили, що метою бійців ПДВ була дестабілізація ситуації у країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на боці ДНР та ЛНР. Попри клопотання України про їхню екстрадицію, Білорусь віддала найманців РФ.
Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.
При цьому, за даними ЗМІ, насправді прибуття вагнерівців до Білорусі було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх із РФ. Раніше ці бойовики брали участь у бойових діях на Донбасі та причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 у червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.
Крім того, було оприлюднено аудіозапис, на якому, ймовірно, зафіксовано переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.
Українська влада заперечує існування спецоперації проти «вагнерівців», але в червні в інтерв’ю на телеканалі «1+1» Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» у Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Він також сказав, що просив білоруського диктатора Олександра Лукашенка видати затриманих вагнерівців. Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перевернули.
За матеріалами: Головком
