Коломойський таємно фінансує та робить ставку на новий політичний проект
Таких виборів Україна ще не бачила. Партія новачок, заснована менше року тому, з оптимістичною назвою “За майбутнє” з перших днів перегонів розгорнула чи не найпотужнішу рекламну кампанію. Вони зараз скрізь.
Вони у фейсбуці, на бордах на трасі дорогою на роботу, в інстаграмі… Здається, скоро вони оволодіють ще й сновидіннями кожного українця. А ось те, що “Майбахи” – саме так охрестили в народі цю політичну силу – новачки, це не зовсім так. Партію рік як створено, але там зібралися справжні аксакали української політики. Причому досвіду в інших політичних проектах у них не позичати. І не лише – багато кандидатів мають і карне минуле.
Партія “За майбутнє” – це проект Ігоря Коломойського та доказів цього більш ніж достатньо, тому країна має знати своїх героїв. Тим більше коли ця їхня потужна рекламна кампанія виходить не лише за рамки здорового глузду, а й за рамки закону.
Так, город Чорноморськ на Одещині. Передвиборна кампанія у розпалі. Замість гречки для бабусь нової партії – нові тренди. Неподалік однієї зі шкіл п’ятикласників закликають голосувати за кандидата від партії “За майбутнє”.
“Вони підійшли і дали нам велику упаковку круасанів, і почали говорити на кшталт – ой голосуйте за Василя Гуляєва і на кшталт він вам очищає майданчик, все в місті очищає і почали знімати нас в інстаграм”, – розповідає учениця Марія.
Відео інстаграма блискавично видалили – брудні технології запахли порушенням закону. Адже серед учнів агітація заборонена у будь-якому вигляді.
Гуляєв на цьому не зупинився – роздавав пенсіонерам морозиво та секонд-хенд. Проте. Звідки узялася ця партія? Почалося все 29 серпня минулого року. У перший день роботи парламенту у Верховній Раді 23 мажоритарники, більшість із яких фігуранти антикорупційних розслідувань, створили депутатську групу “За майбутнє”. І очолили її колишні кропівці (нагадаємо, також проект Коломойського) Віктор Бондар та Тарас Батенко. А неформальним лідером цієї групи вже тоді став багаторічний партнер та друг Коломойського – Ігор Палиця. Який восени 19-го і очолив партію “За майбутнє”.
І ще навесні цього року про цю політсилу ніхто й не чув. І ось за 4 місяці – надзвичайна передвиборна кампанія. Газети в кожен будинок, рекламні борди – на кожному кроці і оплачені пости, якими просто рясніє фейсбук.
Це вулиця Ірининська, 5/24. Ця адреса вказана на всіх ресурсах партії “За майбутнє” – на офіційному сайті, у фейсбуці, газеті та навіть на рекламних бордах. Але юридично ця політсила зареєстрована зовсім на другу адресу і очевидно саме її намагаються приховати.
І про реальну юридичну адресу трохи згодом. На Іринінську, до офісу партії теж приїхали не випадково. Напередодні сюди ми направили запит із запитанням – чому “За майбутнє” не подали звіт про використання партійних коштів за другий квартал. На сайті НАЗК – один скромний фінансовий звіт – лише за перший квартал 20-го року з єдиною платіжкою у 100 000 гривень.
Гроші на розвиток партії пожертвувало якесь підприємство “Міленіум-2018”, яке займається готельним бізнесом. За даними “Юконтролю” фірма має відношення до групи “Приват” Ігоря Коломойського. Один із засновників ТОВ – Євген Рувінський має ще кілька компаній з Коломойської орбіти, а друга співзасновниця Наталія Суммовська також є директором компанії “Будівельно-фінансова компанія “Глобал Естейтс”, якою ще у 16-му році володіли безпосередньо сам Ігор Валерійович та його вічний компаньйон – Геннадій.
12. Це бізнес-центр “Міленіум”, який під своїм дахом дав притулок не одному політику.
Але на цьому ниточки до Коломойського не закінчуються. Виявляється Партія “За майбутнє” – не новостворена. Просто успішний ребрендинг колишнього проекту “Україна майбутнього”.
Започаткували “Україна майбутнього” у далекому 2008-му Андрій Павленко та Ірина Волгіна, пов’язані спільним бізнесом із дочкою Юлії Тимошенко – Євгенією. На той момент до партії входили Станіслав Нікітін і Сергій Демченко (нині нардеп від слуг), які пізніше стали адвокатами Андрія Портнова, який у БЮТ того ж 2008 року очолював так звану групу Коломойського в парламенті.
За матеріалами: “Прямий”
