Клімат як привід
Європейський альянс із 2023 року бажає запустити новий «кліматичний» механізм контролю імпортної продукції – СВАМ. У результаті український експорт до ЄС може скоротитися на багато сотень мільйонів євро.
У 2021 році Єврокомісія представила масштабну програму Fit for 55, орієнтовану на боротьбу зі змінами клімату. Реалізація програми покликана сприяти скороченню викидів СО2 на території Євросоюзу на 55% до 2030 року – для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Як ключовий практичний інструмент програми пропонується Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM). По суті це додатковий механізм захисту ринків ЄС від імпорту: передбачено введення податку на імпорт металопродукції, алюмінію, хімічної продукції, цементу, електроенергії в залежності від «вуглецевого сліду». Якщо “вуглецева ємність” товару перевищить встановлені норми, то підприємство-постачальник, щоб зробити постачання можливим, має купити додаткові квоти на викиди СО2 (за допомогою спеціальних СВАМ-сертифікатів). Вартість сертифікатів розраховуватиметься на основі середньої аукціонної вартості квот у рамках торгової системи квотами на викиди (СТВ), яка існує в Євросоюзі – EU ETS. Запуск СВАМ передбачений Європейською зеленою угодою (European Green Deal), затвердженою у 2019-му.
СВАМ має первинно заробити з 2023 р., потім настане перехідний період до повноцінного запуску формату у 2026 р. . При цьому проект регламенту щодо CBAM враховує особливий правовий режим у країнах, з якими Євросоюз має угоди про асоціацію (включаючи Україну). Втім, для Києва винятком із CBAM будуть лише постачання електроенергії, але не решта цільових товарних груп.
Бракує системи
Нагадаємо, раніше ЄС вже запустив обмежувальні імпортні регламенти REACH (2007 р.) та CLP (2008 р.), які стосуються утримання у продукції різних хімікатів. Дія цих регламентів призвела до обмеження експорту на європейські ринки та необхідності додаткової сертифікації експортерів.
Які ж нові загороджувальні (по суті) заходи Брюсселя вплинуть на вітчизняну економіку? За експертними розрахунками, під дію СВАМ потрапить до третини українського експорту до ЄС, а 2021 р. він становив $29-30 млрд. (попередня оцінка). Це більш ніж у 1,5 рази більше, ніж роком раніше, коли міжнародну торгівлю різко вплинула пандемія COVID-19. З сутності СВАМ (необхідність купівлі квот), вона впливатиме безпосередньо на цінову конкурентоспроможність продукції, але в витрати виробників, обмежуючи їм інтерес до поставок на європейський ринок.
Проблема в тому, що в нашій країні відсутнє повногранне СТВ, зазначає директор з екології холдингу “Інтерпайп” Владислав Варнавський. Хоча Україна була учасником ще Кіотського протоколу, перший широкомасштабний світовий формат обмеження викидів парникових газів та торгівлі квотами (набув чинності 2005 р.), і великі вітчизняні компанії залучали кошти на екологічну модернізацію в рамках цього формату. За словами топ-менеджера, єдиний національний реєстр моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів сьогодні, на жаль, все ще не працює як електронна система. Хоча цей механізм міг би стати першим справжнім кроком на шляху до екологічної трансформації української індустрії, за прикладом EU ETS. При цьому Варнавський вважає за доцільне поступовий перехід від існуючого екологічного податку до виділення обмежених квот ключовим промисловим секторам, у т.ч. тим, що постраждають від СВАМ (металургія, хімія, будматеріали).
Звернемо увагу, що згідно з пропонованими нормами СВАМ від нього звільняються підприємства з країн, де власні системи торгівлі квотами взаємопов’язані з EU ETS. Це означає, що якби зараз у нашій країні була запущена дієва СТВ, пов’язана з європейською, то було б набагато більше шансів претендувати на спрощені умови.
У цифровому виразі
За оцінками Київської школи економіки (КШЕ), Україна значною мірою залежить від товарних поставок до ЄС (від 36% до 42% обсягу експорту), тому запуск СВАМ може торкнутися загалом $2,9 млрд. експортних обсягів продукції. З початком повномасштабної дії інструменту вітчизняні постачальники можуть у 2026 р. втратити понад €360 млн, найбільше постраждає металургія – до €220 млн. До 2030 р. прогнозні річні втрати зростуть до €396 млн (металургія – €248 млн, постачальники електроенергії €122 млн).
Зокрема, у 2030 р. витрати на СВАМ для українських металовиробників можуть становити €77 на тонну сталі, при очікуваній компенсації у розмірі €45/т внаслідок зростання цін на металопродукцію на європейському ринку. Зрештою, запуск механізму за результатами 2026 р. може скоротити металекспорт з України до ЄС приблизно на 500 тис. рублів. т, це близько 9% від обсягу експорту, який був би можливим без СВАМ. У 2030 р. збитки можуть перевищити 560 тис. т, як і раніше, становлячи приблизно 9% потенційного сукупного експортного обсягу (який зростатиме, фактичні постачання перевищать 5,4 млн т).
Щодо хімічної промисловості, то станом на 2026 р. втрати експорту добрив можуть досягти цілих 38%, або 124-125 млн т. У наступні роки під впливом несприятливих факторів 170 млн т, у т.ч. до 100 млн т буде недопоставлено через СВАМ.
У зв’язку з цим у КШЕ вважають, що з урахуванням Угоди про асоціацію Брюсселя можна запропонувати індивідуальні умови впровадження CBAM, включаючи, серед іншого, наступне: 1) надання доступу до передових «зелених» технологій та великих проектів з декарбонізації (наприклад, у галузі виробництва використання) водню); 2) розширений перехідний період; 3) особливий формат впровадження СВАМ з урахуванням державної специфіки, включаючи структуру експорту та конфлікт з Росією; 4) фінансова підтримка кліматичної трансформації економіки; 5) зниження/скасування чинних обмежень на експорт до Євросоюзу як компенсаторний механізм.
Хочуть жорсткіше
Тим часом, наприкінці 2021 р. Єврокомісія опублікувала офіційні очікування надходжень від СВАМ. За її оцінками, починаючи з 2026 р. завдяки дії цього інструменту до бюджету ЄС щорічно приходитиме додатково €1 млрд. Єврокомісія пропонує спрямовувати до бюджету Союзу 75% цих доходів. Крім того, у 2026–2030 роках. прогнозуються додаткові надходження до «євробюджету» за рахунок перерозподілу коштів із EU ETS у розмірі €12 млрд. щорічно. Це становитиме 25% усіх коштів, що генеруються в EU ETS торгівлею квотами на викиди.
Загалом у 2026-2030 роках Брюссель очікує сумарних бюджетних надходжень від CBAM, торгівлі викидами та податку на прибуток корпорацій у розмірі €17 млрд на рік. Ці ресурси передусім підуть на фінансування грантів у рамках Next Generation EU (пакет заходів для відновлення економіки ЄС та підтримки країн-членів, на яких особливо вплинула пандемія COVID-19, зокрема спеціальний грошовий фонд), а також Соціального кліматичного фонду . Як каже єврокомісар з питань бюджету Йоханнес Хан, цим закладається і основа для Next Generation EU, і суттєва підтримка кліматичної програми Fit for 55 (яка є базисом для СВАМ).
Загалом вкотре підтверджується, що СВАМ запускається для вирішення економічних завдань Євросоюзу, а не просто «на екологію». Інтереси країн-союзників, включаючи нашу країну, звичайно не на першому місці. Більше того, нідерландський політик Мохаммед Шахім, відповідальний за розробку законопроекту про CBAM у Європарламенті, дає більш жорсткий варіант впровадження, ніж передбачалося раніше. Так, на додаток до вже перерахованих індустріальних секторів дія CBAM має поширюватися на постачання водню, органічних хімікатів та полімерів.
Крім того, євродепутати говорять про необхідність обліку не лише прямих викидів, а й непрямих – скажімо, при споживанні «брудної» електроенергії, тоді як раніше йшлося лише про можливість такого розширення критеріїв після 2026 р., після повноцінного запуску CBAM. Поряд з цим пропонується знизити перехідний період і повномасштабно запустити механізм вже з 2025 р. Також наголошується на необхідності виведення з обігу безкоштовних квот на викиди в рамках EU ETS до кінця 2028 р. – на 8 років раніше, ніж пропонує ЄК.
Все ж сподіватимемося, що черговий «протекціоністсько-бюджетний» хід ЄС виявиться мінімально болючим для українських постачальників, і в переговорах з європартнерами вдасться знайти компромісні рішення щодо термінів та параметрів запровадження СВАМ для України, підтримки у сфері технологій тощо. У сучасних умовах для вітчизняної економіки це має важливе значення.
Марта Камінська
