– Робота в країні з іншим культурним та професійним контекстом може стати унікальним досвідом. Чи могли б Ви поділитися своїм першим враженням про українців?

Звичайно. Моє перше враження склалося під час прийому української делегації в Офісі Уряду Литви після Революції Гідності. Я була вражена їх надзвичайною амбітністю, стійкістю та знаннями. Далі під час моїх перших візитів до України вже як керівник Проекту EU4PFM це враження тільки підтвердилося. Я побачила націю, яка однозначно налаштована не робити жодних кроків у минуле. Україна має значний потенціал, але найбільше вирізняються її люди. Це люди з амбіціями, знаннями та чітким розумінням своїх прагнень. І таких людей в Україні дуже багато.

— Розкажіть про Ваші цілі та прагнення щодо продовження партнерства з українськими держустановами.

Моїм головним пріоритетом є швидка передача досвіду, цінностей, способу життя та комунікаційних практик європейського суспільства українським державним службовцям. Хоча ми невеликі проекти, ми безпосередньо співпрацюємо з людьми — держслужбовцями з Міністерства фінансів, Державної податкової служби та Державної митної служби. Наша основна мета виходить за межі проведення реформ у сфері управління державними фінансами; вона також включає обмін нашим досвідом та способом життя.

Виховання відчуття важливості командної єдності, відкритості всередині команди, як досягнення результатів, а й зміна традиційних стилів роботи та спілкування — усе це втілює цінність, яку ми прагнемо привнести. Це допоможе Україні швидше подолати негативну спадщину минулого та стати успішнішою.

— Як би ви охарактеризували свій стиль керівництва?

Вважаю, що моє головне завдання — створити умови для успіху своєї команди, бути в ній, розуміти її динаміку та дозволяти команді працювати. Звичайно, я не ціную лінощів, безвідповідальності чи потреби постійно підштовхувати до чогось. Люди з такими ж цінностями зазвичай розвиваються, працюючи зі мною в команді.

У роботі з партнерами ми дотримуємося схожих принципів. Ми йдемо до них із відкритим серцем, уникаючи позиції «я великий експерт, і все знаю». Натомість ми плекаємо атмосферу абсолютного партнерства. Ми щиро цікавимося їхнім життям, благополуччям та їхніми сім'ями. Я вважаю, що розуміння людей є ключем до ефективної співпраці.

— Якими результатами EU4PFM Ви найбільше пишаєтесь?

Я пишаюся нашим Проектом, адже EU4PFM виявив себе як надзвичайно гнучкий та адаптивний проект. Під час пандемії COVID-19 ми швидко перейшли до онлайн, незважаючи на те, що знаходилися на початковій стадії. Зате ми були одними з небагатьох, хто не припинив своєї діяльності. Ми оперативно зібрали команду та продовжили співпрацю з партнерами.

Цей підхід виявився ще ціннішим під час повномасштабної війни в Україні. Ми продовжили надавати підтримку нашим партнерам, незважаючи на всі складнощі. Тому, якщо оцінювати наші результати, слід робити це через цю призму. Дивлячись на досягнення Проекту – і його цілісність, продемонстрована гнучкість та реагування на потреби наших партнерів – мають значну цінність. Це перший результат.

Другим важливим результатом EU4PFM є підтримка наших українських партнерів у підготовці до переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу. Ми з нетерпінням чекали на це запрошення і готові до всіх подальших етапів, і вже надали нашим партнерам — Міністерству фінансів, Державній податковій службі та Державній митній службі необхідні рекомендації. Вони підготовлені та розуміють, чого слід очікувати. Власне, цей процес продемонструє результативність нашої роботи.

— Яких заходів необхідно вжити для впровадження ефективної системи управління людськими ресурсами в українських установах? І які навички та якості, на Вашу думку, є найважливішими для держслужбовців?

Я прагну впровадити в Україні ефективну систему управління людськими ресурсами, яка б відповідала найкращим європейським практикам. Державні службовці повинні розуміти, чому вони обирають кар'єру на держслужбі, та бути зацікавленими як у самому процесі, так і в його результаті. Якщо людина горить ідеєю та усвідомлює значущість своєї роботи, успіх гарантовано. Однак якщо цим компонентам бракує ентузіазму, робота просто стає рутиною з 8 ранку до 5 вечора.

У той же час я підтримую підхід в управлінні людьми на основі компетенцій. Ми постійно говоримо нашим партнерам: якщо установа розуміє, яких результатів хоче досягти, вона точно зможе визначити компетенції, необхідні для отримання цих результатів. І на основі компетенцій установи зможуть відбирати, оцінювати та навчати людей.

Крім цього, державна служба має орієнтуватися на результат та використовувати дані та аналіз як у процесах прийняття рішень, так і у повсякденній діяльності. Усі рішення, прийняті держслужбовцями, мають базуватися на основі аналізу даних, консультацій та з урахуванням інтересів усіх стейкхолдерів. Державні службовці не повинні бути енциклопедіями знань, але повинні розуміти, де знайти інформацію, вміти її проаналізувати та бути добрими модераторами в процесі прийняття рішень.

Державна служба має визнати, що оцінювати під час співбесід, чи людина запам'ятала законодавство, не є основним завданням. Істотніше оцінити здатність аналізувати письмовий матеріал, вирішувати конфлікти, знаходити рішення, а також наявність комунікативних навичок та навичок планування. І ще важливо, держслужбовці мають демонструвати нульову толерантність до корупції.

— Стійкість є вирішальним фактором для довгострокового успіху реформ. Як Ви працюєте над тим, щоб зміни, здійснені у сфері управління публічними фінансами, продовжувалися та приносили користь після завершення програми?

Усе обертається навколо людей. Наші найбільші інвестиції спрямовуються не до ІТ-систем, а людей. Ми співпрацюємо не лише з керівниками установ, а й з усіма працівниками, від спеціалістів до керівників департаментів. Я твердо вірю в силу слова та поведінки. Чим більше ми спілкуємось, пояснюємо, тим частіше наше повідомлення знаходить відгук. Це і є стійкість. Люди можуть змінити міністерство, піти з держслужби в бізнес чи навпаки, але вони матимуть нове бачення та розуміння. У цьому полягає цінність нашої роботи. Саме люди є запорукою стійкості реформ. Якщо вони розуміють, чому ці зміни потрібні, і готові їх підтримувати, то вони продовжуватимуть і приноситимуть користь Україні.

— Що б насамкінець Ви порадили тим, хто прагне покращити сферу своєї діяльності?

Я порадила б не боятися братися за складні завдання. Хотілося б, щоб кожен українець усвідомлював, що він здатний зробити свій внесок у розвиток країни. Ви — нація з такою великою душею, ресурсами та можливостями. Все, що потрібно для кращого майбутнього, — це віра в те, що його можна побудувати власними зусиллями. Тому не бійтеся вчитися та працювати над цим.