Економічне бронювання, що обговорюється зараз, як і будь-яка економічна тема, має як позитивні, так і негативні наслідки. До головних негативних аспектів економічного бронювання часто належать саме «соціальну несправедливість».

В інших матеріалах я докладно показував, що справедливість — це об'єктивне, а не суб'єктивне поняття. Це суспільне благо, яке полягає для України у Перемозі. А перемога можлива лише шляхом підвищення обороноздатності — технологізації, забезпеченості та управлінської переваги нашої армії. А це вимагає працюючої економіки. Отже, розтяжка «обороноздатність чи економіка» є помилковою.

Обороноспроможність за рахунок економіки, що ефективно працює, — саме так. З погляду бронювання від мобілізації це означає розширення існуючого бронювання на критично необхідний для бізнесу персонал. Власне тому ми називаємо нашу модель — бронювання критичного персоналу.

У нещодавній розмові з людиною, яку неймовірно поважаю, я почув таке: «Я розумію, що таке бронювання потрібне. Але зараз суспільство — і насамперед військові — не сприймуть його. Якщо ж бізнес отримає таке рішення, його зненавидять у суспільстві. І тому питання для бізнесу таке: «вижити зараз — це знищити суспільство після війни».

Це очевидно є свідченням не помилковості самої ідеї, а нашої нездатності пояснити її суть — у тому числі тим ветеранам та військовим, хто розібрався в суті питання — сміливості пояснити суспільству, чому це складне рішення насправді є справедливим і виправданим у наш час.

Я сподіваюся, що моральні авторитети почнуть говорити на цю тему, і тому пропоную ще один погляд на неї. Як математик, іноді, коли не вдається вирішити завдання прямо, йду шляхом «від зворотного».

Припустимо, що перемогли ті, хто виступає проти економічного бронювання (або бронювання критичного персоналу) та за власне подання «соціальної справедливості». Змоделюємо, що буде наслідками.