Інформатор розповів про причетність спецслужб Лукашенка до вбивства Шеремета-Авакова (ВІДЕО)
Глава МВС не збирається перевіряти, наскільки свідчення білоруського інформатора вписуються в загальні рамки справи.
Колишній білоруський міліціонер Ігор Макар розкрив мотиви вбивства Павла Шеремета
Інформатор розповів про причетність спецслужб Лукашенка до вбивства Шеремета-Авакова
Колишній співробітник спецпідрозділу “Алмаз” МВС Білорусі Ігор Макар дав свідчення у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, інформатор розповів про роль білоруських спецслужб і назвав їхні мотиви ліквідації Шеремета.
“Він дав свідчення. Свідчення цікаві”, – сказав глава МВС в інтерв’ю Дмитру Гордону, яке вийшло ввечері у вівторок, 2 березня.
Аваков пояснив, що рішення про розсекречення свідчень інформатора прийматиме генпрокурор Ірина Венедіктова.
«Ми постійно задаємо собі питання: «Який мотив». І так ми побачили мотив: білоруські спецслужби вважали, що він [Шеремет] «Незручна людина», – зазначив міністр.
За словами Авакова, він не має наміру перевіряти, наскільки свідчення інформатора вписуються в загальні рамки справи, і слідство має відповісти на питання «правда це чи ні».
4 січня ЗМІ опублікували аудіозаписи розмов з кабінету голови КДБ у 2008-2012 роках Вадима Зайцева, з яких випливає, що питання про вбивство журналіста Павла Шеремета «розробляється» білоруськими спецслужбами з 2012 року.
Колишній співробітник білоруського спецпідрозділу “Алмаз” Ігор Макар заявив, що це він передав записи журналістам і висловив готовність дати свідчення українському слідству.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст вийшов з дому та проїхав кілька десятків метрів на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.
Павло Шеремет написав книгу «Випадковий президент», присвячену Лукашенку, а також працював над фільмом «Дике полювання» про зникнення людей у Білорусі. Він присвячений соратнику Шеремета Дмитру Завадському, а також опозиційним політикам Юрію Захаренку, Віктору Гончару та бізнесмену Анатолію Красовському, які були викрадені в 1999 році. Фільм і книга були заборонені в Білорусі.
Відставний офіцер білоруського СОБРу Юрій Гаравський, який попросив політичного притулку в Євросоюзі, зізнався у вбивствах Захаренка, Гончара та Красовського.
12 грудня 2019 року правоохоронці оголосили про підозру у вбивстві Шеремета дитячому кардіохірургу та волонтеру Юлії Кузьменко, рок-музиканту та солдату ССО Андрію Антоненку та військовому медику Яні Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була «дестабілізація суспільно-політичної ситуації». Поліція не змогла ідентифікувати можливих клієнтів.
13 грудня Печерський суд відправив Дугарь під домашній арешт на добу, а Кузьменка взяли під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваному обрав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав цей вирок політично мотивованим.
Апеляційний суд Києва залишив запобіжний захід без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменка та Антоненка на поруки, а також інформацію про алібі підозрюваних та доводи захисту щодо неправдивості наданих слідством доказів.
Згодом до підозрюваних неодноразово застосовувалися запобіжні заходи.
У вересні Шевченківський суд почав розглядати справу по суті за участю присяжних.
Колеги Шеремета з “Української правди” також засумнівалися у версії міліції про мотиви вбивства.
За матеріалами: Гордон
