З 18 травня в Україні набуває чинності новий закон про мобілізацію, який зобов'язує всіх чоловіків призовного віку оновити свої дані. До лав ЗСУ потраплять сотні тисяч людей, і це виклик для кожного роботодавця.

Вже кілька місяців в Україні обговорюють важливу для бізнесу норму економічного бронювання. Єдиного рішення, як має працювати ця система — немає, розповів співробітник співробітника Офісу президента.

Обговорюється дві формули. Перша передбачає можливість бронювання співробітників, зарплата яких перевищує 35 тис. грн. Друга – роботодавець має платити за кожного заброньованого 20 тис. грн на місяць. Кого бронювати, бізнес вирішує сам, враховуючи ринкову цінність та компетентність фахівця.

Проте ідею економічного бронювання не підтримує суспільство. Більше того, нещодавня історія зі скасуванням бронювання в компаніях-резидентах Дія Сіті показала, що рішення можуть ухвалюватися не на основі затверджених правил, а спираючись на реакцію соцмереж та телеграм-каналів.

Що про це думають власники українських компаній?

Якби заздалегідь знати, що ми матимемо таку війну, я був би категорично проти будь-яких бронювань. Я б казав, що треба вводити загальний військовий обов'язок. Виняток – за станом здоров'я чи релігійними переконаннями. У такому разі давати людині можливість проходити альтернативну службу, як в Ізраїлі.

Але зараз значна кількість людей не хоче йти до ЗСУ, бо не готова ризикувати. Також мобілізаційні настрої зменшує загальна невизначеність цілей війни. Народ не дуже вірить у реалістичність повернення до кордонів 1991 року з тим рівнем ефективності державного апарату, який маємо зараз. Тому єдиний шлях запровадити загальну службу — це, мабуть, власний приклад. Умовно, щоб вийшли усі президенти, прем'єри та сказали, що їхні діти вже воюють і тепер і ви все підете. Суспільство це якось сприйняло б.

Я не вірю у можливість запровадження в Україні тотальної мобілізації без втрати підтримки населення. Тому влада змушена шукати компромісні варіанти та рішення. У енергетиків чи комунальників є право бронювати 50% персоналу, там є чітко прописані критерії. Десять місяців тому в нашій групі компаній було 72 співробітники, які були мобілізовані на фронт або пішли добровольцями. І немає справедливості у сплаті 20 тисяч гривень податків на місяць чи іншу суму. Якби я мав владу, то, мабуть, проштовхував би зовсім непопулярне рішення — загальну мобілізацію для всіх.

Як бізнес ми керуватимемося тим, що закони України та постанови Кабінету Міністрів обов'язкові до виконання. І ми це робитимемо.

Бізнес може все витримати, але подорожчають товари та послуги. А далі подивимося, чи може ринок збільшити ціни. Тому що одні продукти мають більшу маржинальність, інші — меншу.

ІТ-бізнес дуже залежить від людей. Наприклад, якщо не забронювати трьох людей в одній із наших компаній, де працює 100 співробітників, і хтось із цих трьох отримає повістку, то виникає ризик втратити весь бізнес взагалі. Якби можна було спростити процес бронювання для IT-фахівців, без офлайн-присутності в ТЦК для поновлення документів, я б це підтримав. Як і решта IT-бізнесів, де спостерігається висока залежність від ключових людей. IT-бізнес – це про мізки, тому треба зробити простіше можливість бронювати ключових працівників.

Я підтримую ідею економічного бронювання за умови щомісячної сплати 20 тисяч гривень за кожного заброньованого співробітника

Можливо, скажу не дуже популярну думку, але хочу наголосити, що країна не має можливості протистояти агресору не лише без військових, а й без економіки. Ми побачили, що розраховувати лише на допомогу Заходу не можна. Тому нам потрібні бізнеси, які навіть під час війни розвиваються: сплачують податки, зарплату, створюють економічний ефект своєю діяльністю.

Я вважаю, що це є збалансована ідея і точно підтримую її. Важливо, щоб населення теж підтримувало таку ідею, бо зараз громадська думка, як на мене, заважає ухвалити необхідні рішення.

Процес [бронирования] справді складний, але я б наголосив на його крайній необхідності, особливо для компаній, які займаються реальною бізнес-діяльністю, тим більше експортною. У нас достатньо перешкод, створених війною, тому потрібні робочі механізми, які збережуть справді стратегічні сектори економіки, а саме промисловість. Яку чомусь часто не трактують як стратегічну.

Я підтримую цю ініціативу, але вважаю, що пакет економічного бронювання повинен містити можливість виїзду співробітника у відрядження за кордон. Впевнений, що бізнес готовий платити за можливість адекватно займатися підтримкою, а в кращому разі навіть розвитком проектів. Тому що такою є зараз ціна ведення бізнесу в Україні.

У країні офіційне безробіття становить 18-20%, але наші підприємства не можуть закрити 100% вакансій.

Наші компанії працюють на 100% «у білу». Чоловіки не хочуть працювати офіційно через страх мобілізації. На заводах ми вже більше 70% жінок, ми переробляємо під них бізнес-процеси, але цього недостатньо. Потрібно на державному рівні вирішити питання із бронюванням ключових працівників. Необхідно доповнити існуючу систему економічного бронювання, надати право на відстрочення працівникам із зарплатою понад 40 тис. грн.

Є велика кількість малих та середніх підприємств, де від двох-трьох ключових співробітників залежить функціонування компанії. Таких кваліфікованих фахівців інженерів потрібно готувати 5-10 років. Наприклад, власники друкарень розповідають, якщо мобілізувати друкаря, якого готують, навчають 8-10 років – усе зупиниться. У наших компаніях, які займаються інжинірингом, виробництвом та не підпадають під критерії стратегічних, є 5-7% ключових працівників, від яких залежить функціонування бізнесу.

Друге питання – можливість виїзду за кордон. UBC Group експортує 75% своєї продукції. Нам потрібно укладати угоди, брати участь у конференціях, виставках та переговорах. Умовна «Coca-Cola» не укладає договорів онлайн. Можна запровадити заставу 2-3 млн грн, щоб директори та менеджери з продажу могли виїжджати на переговори.

Це дуже емоційне рішення. Йдеться про справедливість. Але війна — це не лише про бойові дії, це також про ресурси, податки та потужну економіку. Якщо мобілізація зупинить роботу підприємств, то у бюджеті не буде грошей на зарплати військовим. Це питання економічної доцільності.

«У зв'язку з мобілізацією керівника команди розробки сервісу банку з 1.06, відкриття нових Банків буде недоступним». Така посада могла б з'явитися, якби не працювало бронювання ключових інженерів технологічних компаній.

Чи можливо вести війну без грошей та економіки? Очевидно, неможливо. Тому економічне бронювання потрібне і важливе.

Сьогодні в компанії Fintech Band, розробнику Монобанку, заброньовано 44 ключові фахівці, а 183 не заброньовано.

Ми є найбільшим платником податків ІТ-галузі в країні. Кожен наш інженер забезпечує зарплату сотням воїнів. А ще кожен інженер робить так, щоб мільйони українців пишалися нашим із вами Монобанком.

Підготовка кожного такого фахівця триває 5-7 років, і нам треба з вами вирішити, що робити з Моно, а разом з тим і з десятками інших бізнесів, які забезпечують обороноздатність країни. (безкоштовна версія)

Інженери – стратегічний ресурс. Вони як нафта. Вони довго зростають і нерівномірно розподілені по світу. Нам дуже пощастило мати таку кількість технічних талантів у країні. І, звичайно, без них не було б багатьох продуктів ВПК — дронів, РЕБів, систем управління військом. Усі вони збудовані руками українських інженерів.

Тому їх треба бронювати значно більше, а чи не менше. Дія Сіті = технологічні підприємства. Держава це розуміє, тому приналежність компанії до Дія.Сіті, де хоститься технологічні компанії, — один із критеріїв бронювання. І ті ж виробники дронів та РЕБів — також резиденти Дія.Сіті.

Давайте діяти розумно. Економіка має продовжувати функціонувати, інакше програємо війну.