Голова Конституційного суду (скасував покарання за брехню в деклараціях) купив ділянку в Криму і не задекларував її – “Схеми”
Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у Криму, але не вказав цього у своїй декларації. 27 жовтня КС своїм рішенням визнав неконституційними повноваження НАЗК та кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Про це говориться у розслідуванні програми “Схеми” (проект “Радіо Свобода” та телеканалу “UA: Перший”).
Як встановили журналісти «Схем», ще до окупації Криму у 2014 році Тупицький володів маєтком та землею у селищі Кореїз неподалік Ялти. А у 2018 році отримала у власність ще одну ділянку біля цього маєтку площею 126 квадратних метрів.
Придбання ділянки Тупицького доводиться випискою з Єдиного держреєстру нерухомості РФ, кажуть Схеми. При цьому в деклараціях голови Конституційного суду за 2018 та 2019 роки згадки про куплену в Кореїзі ділянку немає.
Більше того, Тупицький придбав земельну ділянку у громадянина Росії Володимира Рисятова. “Схеми” знайшли Рисятова – той підтвердив, що передав земельну ділянку Тупицькому, але за фактом її продажу не було. Тобто, голова КС отримав його практично безкоштовно.
Схеми зазначають: закон обмежує для українських чиновників взаємодію із незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території. А отримання такої ділянки безкоштовно може трактуватися як нелегальний подарунок.
Схеми звернулися до голови КСУ із проханням надати коментар щодо його майна. У прес-службі КСУ заявили, що “всі відомості про майно, яке перебуває у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, є у його щорічній декларації”.
У чому зараз претензії до Конституційного Суду?
Йдеться про рішення щодо подання народних депутатів від ОПзЖ та «За майбутнє» щодо незаконного збагачення та повноважень антикорупційних органів. Його ухвалили 27 жовтня, а текст було оприлюднено сьогодні, 28-го.
Своїм рішенням Конституційний трибунал визнав неконституційними низку статей закону «Про запобігання корупції», які визначають можливості НАЗК, а також статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за незаконне збагачення.
У НАЗК сказали, що через рішення КС (яке там вважають нелегітимним) з 19.00 28 жовтня змушені закрити доступ до реєстру електронних декларацій чиновників. А в антикорупційних організаціях додали, що рішення ставить під загрозу безвізовий режим та міжнародну фінансову допомогу.
У свою чергу, Конституційний суд заявив, що “протягом кількох останніх місяців перебуває під постійним тиском органів державної влади, зокрема, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національному антикорупційному бюро та деяким політикам”.
За матеріалами: Громадське
