ГМК може стати локомотивом декарбонізації.
Український ГМК сьогодні генерує 26% викидів СО2. Це означає, що декарбонізація насамперед стосується цього сектора економіки. Кліматичний саміт у Глазго підбив межу під кліматичними зобов’язаннями України, які вона взяла на себе в рамках Паризької угоди щодо клімату. На саміті українська делегація представила оновлений Другий національно-визначений внесок (НОВ2), згідно з яким наша країна зобов’язується до 2030 року зменшити викиди СО2 на 65% від рівня 1990 року. Крім того, ми взяли на себе зобов’язання до 2060 року зробити українську економіку вуглецево-нейтральною.
В Україні точаться різні дискусії щодо реалістичності наших кліматичних зобов’язань перед міжнародною спільнотою. Наприклад, частина бізнесу запитує, чому ЄС пообіцяв зменшити до 2030 року парникові викиди на 55%, а Україна на 65%, навіщо «бігти попереду паровоза»? Адже фінансові можливості ЄС та нашої країни непорівнянні. Питання справді непросте, адже за кожним відсотком зниження викидів коштують мільярди доларів, які промисловці мають інвестувати в екомодернізацію виробництва.
Як би там не було, декарбонізацію треба розпочинати вже зараз. Експерти підрахували, що впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НІТМ) щодо зниження викидів обійдеться підприємствам ГМК у 6,6 млрд дол., а для досягнення вуглецевої нейтральності будуть потрібні інвестиції в обсязі 25,5 млрд дол. Суми колосальні. Досвід Євросоюзу показує, що реалізація таких масштабних інвестицій можливо лише з участю государства. Поки що цієї участі, на жаль, немає, як, втім, і розуміння того, як влада має допомагати бізнесу проводити екомодернізацію виробництва.
Проте український ГМК, не чекаючи державної допомоги, нарощує капітальні інвестиції у впровадження екотехнологій. У 2017 році на ці цілі було спрямовано 4,1% (55 млн. дол.) усіх капітальних інвестицій, у 2020 році – 8,3% (138 млн. дол.). Влада принципово розуміти, що ГМК може стати реальним локомотивом декарбонізації національної економіки. При цьому необхідно враховувати, що інвестиційний цикл у металургії становить 20 років, а розбудова галузі «на зелені рейки» займе 30-40 років.
Тому вже зараз необхідно створювати Державний фонд декарбонізації (відповідний законопроект зареєстровано у парламенті), надавати компаніям ГМК фіскальні та кредитні стимули для технічного переозброєння. Декарбонізація працює лише так, доведено ЄС.
Дмитро Шпенов, народний депутат України
