Енергетика та клімат – перспективні сфери співробітництва України та США
У рамках візиту президента Зеленського до США відбулася зустріч міністрів енергетики двох країн. За її підсумками було підписано спільну заяву “Стратегічний діалог про енергетику та клімат”.
Документ є скоріше декларацією, аніж конкретним планом дії. Сторони погодилися підтримувати одна одну з питань розвитку енергетичних ринків, декарбонізації економіки та енергетичної безпеки.
Важливо розуміти, що ці документи більше потрібні Україні, аніж Сполученим Штатам. Тому питання їх наповнення конкретними пропозиціями та роботою залежить насамперед від української сторони. Нам потрібно бути активними.
Скажімо, чесно, що перший раунд бою на енергетичну безпеку України програв. Газопровід “Північний потік-2” буде запущено за взаємною згодою США та Німеччини за мовчазної підтримки низки європейських держав. Тим не менш, не можна опускати руки, і тим більше ображатися.
Необхідно дивитися на довгострокову перспективу та розпочати розробку спільного плану дій, який спрямований на подолання нинішніх та майбутніх викликів, пов’язаних зі зміною клімату. Чим конкретнішим і реалістичнішим буде цей план, тим вища ймовірність, що США допоможе Україні фінансами, технологіями та експертною підтримкою.
Інше важливе завдання – зацікавити США вкладати інвестиції у розвиток зелених технологій в Україні. За оцінкою експертів, наша країна має потужний потенціал у цій сфері і за належної підготовки може стати одним із світових лідерів у зеленій енергетиці.
Чого не вистачає Україні, то це політичної волі та фінансових ресурсів. І якщо перше питання ми маємо вирішити самі, то у вирішенні другого нам була б дуже доречна допомога Сполучених Штатів. Результативними видами співробітництва можуть стати спільні наукові проекти щодо розробки зелених технологій.
Ще однією важливою сферою двостороннього співробітництва може стати декарбонізація. Кабмін затвердив далеко не ідеальний внесок у Паризьку угоду. На його реалізацію потрібно знайти 102 млрд. євро. Наша держава і бізнес і близько не мають таких грошей. І допомога США була б дуже доречною.
Вкрай важким для України питанням стане майбутня трансформація вугільних регіонів, яка передбачає поступове закриття шахт. Це дуже дорогий проект, який наша країна не потягне сама. Допомогти з реалізацією пілотних проектів обіцяла Німеччина, але її допомога може стати краплею в морі. Щоб шахтарські міста не перетворилися на міста-примари, нам необхідно заручитися фінансовою та технічною підтримкою США.
Усі перелічені заходи необхідно погодити з нашими американськими партнерами та після схвалення внести до Енергетичної стратегії України до 2050 року. Тоді, можливо, з’явиться шанс, що більшість її положень буде виконано.
Підписання меморандуму між Westinghouse та «Енергоатом» про будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС на суму 30 млрд дол. вселяє оптимізм. Однак, доля цих інвестицій багато в чому залежатиме від того, як українська влада вирішить такі важливі проблеми, як забезпечення стабільності конструкцій енергоблоків, енергоблоків водою для додаткового охолодження та утилізація відпрацьованого ядерного палива.
Після візиту Президента Зеленського до США Україна може почати писати новий розділ історії двосторонніх відносин. Однак зміст цього розділу залежить насамперед від послідовних та грамотних рішень української влади.
Дмитро Шпенов, народний депутат України
