Екстрім у болоті – на квадрациклах
У Сторожинецькій області 12-14 вересня відбувся ІІІ етап Чемпіонату України з мотоциклетних перегонів ендуро маршрутом Чернівці – “Аква-плюс” – Сторожинець. Організували змагання асоціація “Техноспорт” та спортивна команда з ендуро “Буковина-Брют”.
– Це гонка на виживання, – каже фахівець із мотокросу Костянтин Моїсеєв. – Чемпіонат проходить за схемою багатоденки, перший етап якого проходив у травні у Косові, а другий – у серпні у Коломні. На території туристичного комплексу “Аква-плюс” діє закритий мотопарк, куди заборонено вхід стороннім. Тут у проміжках між змаганнями протягом трьох днів спортсмени залишають мотоцикли та квадроцикли. На спортивних транспортних засобах спеціальна комісія маркує передні колеса, двигуни, рами, щоб їх неможливо було змінити у дорозі. За день змагань учасники мають проїхати приблизно 150 кілометрів (три кола маршруту в один бік та три кола у протилежний).
На старт виходить по два спортсмени за кожну хвилину. Головне – контроль часу. На маршруті розміщені контрольні пункти, куди гонщик має прибути протягом обмеженого часу (не раніше та пізніше). Тут стежать за тим, чи не допущені порушення, наприклад, чи фари на транспортному засобі горять спереду і ззаду (це обов'язкова умова, – ред.). На так званому “легенді”, який перебуває у спортсмена, ставлять печатку, наголошують на час прибуття на даний пункт. Якщо є порушення, нараховують штрафні очки.
“Ендуро” з іспанської перекладається як “витривалість”. На буковинській трасі, по коліно в болоті, змагалися команди з Ялти (“Ялта-спорт”), Києва, Косова, Коломиї (МК “Карпати”), Севастополя (“Еліта-спорт”), Львова (“Ендуро-Львів”) , Глибокій, Бучі, Червонограда та, звичайно, з Чернівців (“Чернівці-Ендуро”, “Брют-Буковина”).
36-річний Сергій Корочун із команди Червонограда займається їздою на квадроциклі, ціна якого 15 тисяч доларів, уже два роки. Чоловік каже, що спочатку це було захоплення, із друзями їздили, відпочивали. А тепер ендуро для нього – професія. Спортсмен зазначає, що траса просто чудова, дуже драйвова. Щоправда, з організацією мало не дотягнули. Місцеве населення перешкоджало спортсменам, скаржачись на гуркіт.
– Враження від змагань – одні з найкращих, – каже 33-річний Олександр Артенюк із команди “Чернівці-Ендуро”. – Траса дуже тяжка. Її важко порівнювати із маршрутами попередніх етапів. Це три траси та всі різні. Однак над організацією змагань треба багато попрацювати. Ми все ще попереду. З кожним роком ендуро розвивається, все більше команд беруть участь у перегонах.
23-річний Олександр Пожидаєв із команди “Київ-Ендуро” каже, що враження після змагань залишилися “найекстремальнішими”. Місцями було дуже тяжко, просто неможливо проїхати, особливо у перший день змагань. Через болота на підйоми виїжджали по 10-15 хвилин. Мотоцикл заносило, важко було гальмувати. Вражень – море. Траса – супер.
– Маршрут сьогодні був дуже важким, особливо остання його частина. Бруд – по шию. Навіть не знаю, як вдалося подолати цю ділянку, – каже 44-річний Олег СКРИПНІКОВ, котрий професійно займається ендуро понад 30 років. – Важко, але дуже цікаво. Поки в моїх жилах тектиме кров, займатимуся мотоспортом. Це спорт для найбезстрашніших, найсильніших чоловіків. Вважаю, що всі, хто дійшов до кінця, не зійшли з траси – переможці. Ця гонка порівняно з попередніми – на висоті. Пішов дощ, але це ще більше додало екстріму. До дощу це була легка траса, але тепер те, що потрібно!
Леся Токарюк
