Експерти вказали на вражаючу прірву між закупівлями для армії та Укравтодору
Було зроблено вибірку з 2017 року, коли всі державні замовники перейшли до «Прозорро». Причому військові закупівлі в порядку експерименту туди перейшли майже роком раніше «Укравтодору».
«Взагалі, військові потреби за ці п'ять років провели закупівлі на 147 млрд грн. Укравтодорівські служби провели тендери на ремонт доріг цього ж періоду на 635 млрд грн». – йдеться у публікації.
А у 2021 році служби «Укравтодору» протендерили на асфальтування в 10 разів більше, ніж було витрачено на матеріальне забезпечення армії країни, що воює.
“Найбільший розрив розпочався зі стартом “Великого будівництва” Володимира Зеленського”, – зазначає видання.
Однак у розрізі предметів закупівель ситуація виглядає ще гіршою.
Так видання проаналізувало замовлення Міноборони на обмундирування – білизну, уніформу, шоломи, берці, сумки тощо.
«Зменшення уваги нової влади до армії очевидне навіть у дрібницях», — констатує видання.
Також експерти звертають увагу, що дедалі більша частка будівництва доріг робиться на позикові і в Україні, і за кордоном гроші.
«Минулого року виплати за кредитами міжнародним банкам та ОВДП склали рекордні 15 млрд грн. Тож якщо наступники захочуть змінити тенденцію фінансування армії, цілком може виявитися, що вже не буде з чого», — резюмують експерти.
Як писала DT.UA, рік у рік у вищих кабінетах влади звучить одна й та сама мантра про «гостру потребу армії в новій військовій техніці». І щороку такі поставки та розробки зриваються, а військові й далі на старих радянських колимагах чекають на бойові дії на сході та цілком ймовірні атаки з півночі та півдня.
Сьогодні це справжня катастрофа. Проти Росії стоять українські солдати, доставлені на кордон на «бронеавтобусах» з максимальним захистом від куль калібру 7,62, і давно застарілими радянськими танками, яких у 16 разів менше, ніж у ворога», – пише заступник директора ТОВ «Інженерна група Арей Світлана Зварич у своїй статті – “Технології зриву державного оборонного замовлення”.
А про економічний вплив «Великого будівництва», точніше – про відсутність цього впливу, у наступному відео – «Як Велике будівництво стало великою крадіжкою», розповідає редактор сайту «Наші гроші» та давній автор ZN.UA, Юрій Ніколов.
Банкова переконує нас, що одна вкладена у «Велике будівництво» гривня повертає економіці п'ять гривень. Чи не вірите? Не повірили й у НБУ. Перерахували та отримали не п'ять гривень, а 96 копійок. Тобто, вклавши в проект гривню, держава навіть її не повертає. Розповідаємо, чому наймасштабніший проект відновлення інфраструктури так і не став точкою економічного зростання.
ПО МАТЕРІАЛАМ: ZN,UA
