Експерти про підводні камені податкової амністії: подробиці

Голова ради Інституту податкових реформ, віце-президент Асоціації платників податків України Олена Хотенко зізналася, що є прихильником ухвалення такого законопроекту про легалізацію майна та доходів.

“Якщо ми хочемо вивести економіку з тіні, то не обійтися без виведення з тіні доходів, які раніше не оподатковувалися. Так, були певні категорії громадян, які були зобов’язані декларувати доходи – чиновники або ті, хто претендує на державну службу. Ті, хто поєднував декілька видів діяльності. Низка представників бізнесу. Але має бути якась спільна точка звітності, з якої почнеться цивілізоване оподаткування для всіх. Декларування всіх доходів, майна, економії. Якщо ми дійсно прагнемо до європейського, цивілізованого простору, то без цього не обійтися», – підкреслює Олена Хотенко.

За її словами, прийнятий у першому читанні законопроект є найбільш ліберальним із запропонованих раніше. “Пропонується сплачувати податок від грошової оцінки задекларованого майна за такими ставками: 2,5% – для ОВГП, придбаних у період з 1 січня 2021 року по 20 червня 2022 року до подання декларації; 5% – загальна ставка, 9% – для активів, які знаходяться за кордоном. До активів, які не потребують подання спеціальної декларації, відноситься квартира загальною площею до 120 кв.м або будинок площею 240 кв.м, нежитлове приміщення, 60 кв.м, земельна ділянка (в рамках стандартів безоплатного декларування), крім того, можна не декларувати один транспортний засіб, який зареєстрований.

Раніше проблема полягала саме в тому, що ставки в запропонованих проектах були завищені. У результаті ці пропозиції навіть не дійшли до розгляду в залі», – пояснює Олена Хотенко.

За її словами, питаннями осіб, які намагаються зірвати процес податкової амністії, навіть якщо це наші олігархи, чиновники, екс-чиновники, займатиметься Бюро економічної безпеки, закон про яке вже підписав президент. Цього року планується укомплектувати БЕБ. “Законопроект, прийнятий наразі лише в першому читанні, є позитивним. Його потрібно було ухвалювати пару років тому. Це однозначно перемога Верховної Ради дев’ятого скликання. Це важливий крок до детінізації української економіки”, – резюмує Олена Хотенко.

Старший податковий аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин вважає, що законопроекти №5153-5156 потребують серйозного доопрацювання. На його думку, запропонована податкова амністія не допоможе повернути в країну «втікачі» капітали, залучити інвестиції та створити робочі місця. Скоріше це стане ще одним механізмом посилення державного втручання в економічне життя країни та посилення податкового тиску на українців (у тому числі тих, хто працює за кордоном).

Серед недоліків запропонованих законопроектів В’ячеслав Черкашин називає: – дискримінацію амністованих активів за місцезнаходженням (спроба застосувати підвищені ставки – 9% – для активів, які знаходяться за кордоном); Враховуючи корупцію в Україні та неефективність вітчизняної судової системи, експерт прогнозує, що охочих повернути капітали, які «випливли» з України, у «рідну гавань» буде мало; – висока ставка податку (ми говоримо про ті ж 9%,

В’ячеслав Черкашин зазначає, що є й інші способи легалізації активів – двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування, інвестиції в окремі види пасивного доходу всередині країни – обидва зазвичай не перевищують 5%; інвестиції та доходи від державних облігацій взагалі не оподатковуються, тому запропонована ставка 2,5% для боргових цінних паперів, на думку експерта, є слабоконкурентоспроможною); — слабкі гарантії з боку держави (відсутні дієві державні гарантії того, що розголошена інформація не стане підставою для подальшого переслідування як з боку правоохоронних та контролюючих органів, так і з боку злочинців).

На думку В’ячеслава Черкашина, без коригування вищезазначених моментів, а також при дедалі очевиднішому прагненні надати податковим органам розширені повноваження, податкова амністія разом із стимулюванням дитинства зіграє скоріше протилежну роль. Більше того, це виглядає як наступ на економічно активне населення (зокрема українських гастарбайтерів).

Сайт “Коментарі” також нагадує, що Вищий антикорупційний суд скасував свій перший вирок за неправдиву заяву.

За матеріалами: Comments.ua