Повернення українців з-за кордону

Усі ми люди, у всіх є сім'ї. Ми розуміємо — щоб люди повернулися до України, їм потрібна насамперед безпека. Багато людей бояться повертатись через те, що тут війна. За різними оцінками, це 4-11 мільйонів. З них, кажуть, половина – чоловіки.

Як цих людей повертати?

Перше – Це безпека.

Друге — вони мають сім'ї, їм їх треба годувати. Потрібно, щоб діти ходили до школи. Потрібна робота, школи, дитячі садки.

Третє – зарплати. До війни у ​​нас у галузі, принаймні в нашій групі компаній, зарплати були порівняні з європейськими. А зараз вони просіли порівняно — вплинули і курс, і війна. Потрібно буде піднімати зарплати, щоб люди повернулися.

Четверте – інфраструктура. Насамперед у частини зруйнованого житла, їм треба повертатися кудись.

Загалом повернення українців — це дуже складне питання, на яке немає чіткої відповіді. Якщо ми зараз збудуємо садки, піднімемо зарплати, то всі сюди повернуться? Ні, тому що тут має бути насамперед безпечно. Є статистика, що з початку війни 1,5 мільйона людей таки повернулися, але 49% із них повернулися тимчасово, вирішити якісь свої тимчасові питання. Поки триває активна фаза війни, навряд чи відчутно змінимо цю ситуацію.

Лобування проукраїнської позиції за кордоном

Читайте також:

Алессандро Дзанеллі

Переваги та ризики вступу до ЄС: Як підготуватися?

Що робила Росія до війни? Вливала мільярди у лобіювання російського бізнесу у всьому світі. Ми, як компанія, конкуруємо з росіянами за ласий шматок європейського ринку зі сталі та руди. Тому знаємо, що вони вливали в лобіювання десятки мільярдів, бо й Брюссель весь був у російських лобістах, і вся Німеччина як головний гравець у Брюсселі. Ми, на жаль, не можемо собі дозволити таких масштабів.

Тому українському бізнесу треба об'єднуватись, щоб просувати позицію України разом. Потрібно їхати до Брюсселя, відстоювати нашу думку як бізнесу. Треба, щоб нам у цьому допомагала держава щодо послів, торгових представництв МЗС тощо. Я бачу, що ми в цьому плані дуже недоопрацьовуємо.

Для прикладу можна взяти Румунію чи Польщу. У Румунії працювало кілька тисяч юристів у момент вступу до ЄС. Вони виписували закони, щоб якнайбільше грошей отримати від ЄС. Тому що вихід до Європейського союзу — це, зокрема, доступ до дешевих грошей, до грантів. Це можливість швидко розвивати свою країну. Те саме в Польщі — вони наймали велику кількість іноземних юристів, консалтингових компаній, які рекомендували їм, як найкраще змінювати законодавство, розмовляти з Брюсселем. Ми також маємо цей шлях пройти.

Матеріал створено на основі виступу Олександра Водовіза під час заходи NV «Європейський шлях України. Діалоги про майбутнє».