Дмитрівська батьківська субота: що потрібно робити цього дня
Цього дня згадують усіх померлих у православній вірі.
7 листопада за православним календарем – Дмитрівська батьківська субота. Цього дня згадують усіх померлих у православній вірі. Поминальні суботи – особливі дні вшанування померлих.
Існує кілька поминальних субот на рік: Радониця (другий вівторок після Великодня), Усікнення глави Іоанна Предтечі, Дмитрівська (перша субота листопада) та День пам’яті від голодомору(четверта субота листопада).
Історично Дмитрівську суботу почали відзначати з 14 століття після перемоги Дмитра Донського на Калці. У цей день вшановується пам’ять преподобного Захарова. Нині це день загальної згадки всіх загиблих віруючих.
Молитва за померлих у православній вірі не менш важлива, аніж молитва живих. Це благословення вашого роду, щоб нікого не забути, краще купити в церковній лавці маленький блокнотик – “Пам’яник”, куди ви записуватимете ім’я всіх померлих і живих, за кого треба молитися. Можна використовувати будинки для домашньої молитви, можна брати із собою до храму.
Увечері перед кожним поминальним днем у монастирях і храмах служать Всеношна (парастас).
Що робити у цей день?
Бажано у Дмитрівську суботу прийти до храму вранці. Після літургії у Дмитрівську суботу правлять заупокійну панахиду (спеціальне заупокійне богослужіння), читають представлені віруючими записки за померлих. Дуже корисно цими днями причаститися.
Написати записку “За упокій” – перерахувати всіх своїх померлих близьких та рідних. Нагадаємо, у церковній записці ми можемо писати лише ім’я того, хто помер у православній вірі. За померлих іновірців можна молитися лише на місці.
Засвітіть свічку. Свічки – ваша жертва церкви. Взагалі, свічки можна ставити у будь-який свічник. Але є спеціальне місце для свічок за упокій – це канон – стіл прямокутної форми, з хрестом та спеціальним свічником. Саме перед каноном здійснюється панахида, під час якої можна поставити свічку та разом з усіма помолитися за своїх померлих родичів.
Залишити в храмі жертву (тільки за бажанням вашої душі!) У поминальну суботу в центрі храму ставлять великий стіл і туди становлять жертву. Зазвичай приносять продукти – можна, крім м’ясних продуктів. Найчастіше приносять олію, хліб, крупи, борошно, печиво. Після богослужіння ці продукти будуть лунати служителям храму, бідним людям і нужденним, або в дитячих будинках, або в будинках для людей похилого віку.
Після храму можна прийти на цвинтар. Там треба ще раз помолитися за померлих близьких та рідних. Традиція залишати їжу не є християнською. Краще запалити свічку, помолитися та помовчати. НЕ МОЖНА образити пам’ять померлих брудними розмовами, курінням та алкоголем. НЕ МОЖНА виливати горілку чи інші алкогольні напої на могилу.
Поминальний обід у цей день слід супроводжувати та закінчувати молитвою. За столом можна згадати добрі справи померлих, їхні найкращі риси характеру, історії. Бо у Господа всі живі. Наші померлі близькі та рідні завжди поруч із нами, просто ми не можемо їх чути та бачити.
За матеріалами: ТСН
