Держбюджет-2022. Чи вистачить грошей на субсидії та пенсії

«Доходи підтягнули»
Верховній Раді довелося розглядати проект держбюджету на 2022 рік у прискореному режимі. Документ до другого читання прийшов до парламенту 1 грудня, хоча його мали прийняти до цієї дати (згідно з Меморандумом з МВФ). У своєму висновку бюджетний комітет зазначив, що Кабмін прострочив підготовку документа, але рекомендував його ухвалити. Хоча не можна сказати, що члени Комітету залишилися задоволені роботою уряду повною мірою, що повністю врахували 75% депутатських пропозицій і лише 17,2% доручень.

Це вже давало підстави говорити, що головний фінансовий документ, згідно з яким країна житиме у 2022 р., приймається поспішно та без ретельного аналізу.

Важливо: Бюджет-2022. Що (не) дістанеться українцям
У 2022 р. прогноз номінального ВВП України становить 5,369 трлн. грн. Реальне зростання економіки – 3,8%. Заплановано загальні доходи 1,322 трлн. грн., витрати – 1,498 трлн. грн. Граничний дефіцит – 188,8 млрд. грн. Закладено середньорічний курс 28,6 грн/$.

До другого читання бюджет суттєво змінився. Доходи збільшилися загалом на 55 млрд. грн., або на 4,3%, витрати – на 55,7 млрд. грн., або на 3,9%. Виразної відповіді, звідки візьмуться такі кошти, під час розгляду бюджету у парламентській залі не пролунало. Одним із джерел такого зростання називали ухвалений законопроект №5600 про зміни до Податкового кодексу, але він, за оцінками «слуг народу», може принести наступного року лише 18 млрд грн. Як законопроект, що ще не набув чинності, № 5600 відображається в бюджеті, в документах не розшифровується.

Порівняно із законопроектом до першого читання у фінальній версії суттєво зростають прогнозні доходи бюджету від податку на прибуток підприємств (на 21,1 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами для видобутку нафти та природного газу (на 24 млрд. грн.) ; внутрішній ПДВ (на 13,3 млрд грн) та імпортний ПДВ (на 6,5 млрд грн). Проте на 11 млрд грн зменшується прогноз щодо доходів з податку на доходи фізосіб (ПДФО), а ці гроші підуть органам місцевого самоврядування на врегулювання проблем у сфері теплопостачання.

Голова бюджетного комітету Юрій Аристов згадав ще одне джерело надходжень – виведення податків із тіні.

Економічний експерт Данило Монін вважає, що бюджет міг би бути розширений ще більш як на 55 млрд грн. Потенціал до зростання доходів зараз.

«Після першого читання я оцінював перевиконання доходів майже в 200 млрд, якщо буде інфляційне зростання економіки, – каже Данило Монін. — Таке розширення бюджету за прибутками просто підтягли до поточних показників. Вони сильно перевиконують ПДВ, податок на прибуток було закладено нижчим, ніж буде факт 2021 р. Плюс рента, теж занижена, а зараз високі ціни на газ. Це формує наступного року наступні очікування. Якщо імпорт зростатиме, запас є з ПДВ ще близько 30 млрд. Дуже великий резерв є за власними доходами бюджетних установ. За моєю оцінкою, там близько 60 млрд.».

«Велике будівництво», реставрація, президентський університет
Міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи із трибуни Верховної Ради, уточнив, на що підуть додаткові доходи бюджету.

На інфраструктуру додатково буде виділено близько 25 млрд. грн. Це гроші на будівництво та реконструкцію навчальних закладів, спортивних майданчиків та палаців спорту. 2,8 млрд піде на «Велику реставрацію».

Характерно, що в уряді похвалилися зростанням капітальних видатків до 140,2 млрд. грн. Це 9,4% від загальних видатків бюджету. Європейські партнери давно рекомендували Україні звернути увагу на цей напрямок. Під капітальними витратами, природно, маються на увазі витрати насамперед за президентською програмою «Велике будівництво».

На будівництво аеропортової інфраструктури та створення національного авіаперевізника виділяють 4,4 млрд. грн. 1,3 млрд – на підтримку залізничного транспорту та закупівлю вагонів. 1,1 млрд – на облаштування держкордону та забезпечення умов для в’їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію. 900 млн грн – на національні парки та заповідники. По 1 млрд грн піде на компенсацію ставок за кредитами у машинобудуванні, відновлення систем меліорації та програму «Питна вода». За 400 млн грн – на модернізацію вугільних держпідприємств та індустріальні парки. У первісному варіанті бюджету статей з цього абзацу не було.

Також у бюджеті на наступний рік передбачили 3 млрд грн на виплат по 1 тис. грн вакцинованим громадянам (втім, як ми писали раніше, цього може бути недостатньо).

На 3,1 млрд грн збільшать витрати на систему охорони здоров’я. Загалом її бюджет становитиме майже 200 млрд грн. 2 млрд. піде на підвищення оплати праці медпрацівникам, які не підпадають під програму медгарантій, до мінімально встановлених стандартів.

Значно зросли витрати на президентський університет: замість запланованих до першого читання 100 млн. грн. – 500 млн. грн. Плюс 1,8 млрд грн піде на цифровізацію. 1 млрд грн – на підтримку кіноіндустрії.

Усі ці зміни та збільшення видатків звертаються навколо одного — забезпечення популярних урядових та особливо президентських програм. Багато з цих завдань не є першочерговими, тому якщо бюджет не виконуватиметься або виникнуть нові кризові явища, то навряд чи ці програми будуть виконані до кінця.

«Виконання бюджету залежить від багатьох чинників, – каже економіст Олег Пензін. — І графік запозичень, і робота з міжнародними фінансовими організаціями, і наскільки ефективно працюватимуть наші податкові та митні органи. Тих, які можуть перешкодити наповнитись бюджету, досить багато. Але є захищені та незахищені статті видаткової частини бюджету. Якщо захищені статті будуть профінансовані на 100%, то незахищені — усі ці інвестиційні проекти, усі ці великі будівництва — все це безпосередньо підв’язане до доходної частини. Якщо на єдиному казначейському рахунку не буде грошей через ті чи інші причини, всі ці великі вкладення можна буде тільки забути» .

Проблемні статті
Як і очікувалося, макропоказники у бюджеті на 2022 р. не змінилися. Дефіцит планується утримати на граничному рівні 3,5%, що узгоджено з міжнародними кредиторами.

Уряд не врахував побажання Верховної Ради збільшити зростання соціальних стандартів: мінімальна зарплата та прожитковий мінімум залишилися на рівні, прописаному спочатку. Мінімалка 2022 р. зростатиме лише раз — з 1 жовтня на 200 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб протягом року збільшиться із 2481 до 2684 грн. – всього на 203 грн.

Не до кінця було виконано заявлене підвищення видатків на сферу безпеки та оборони до 320 млрд. грн., про яке напередодні у парламенті говорив президент. На ці сфери виділили трохи менше – 286,6 млрд грн (5,34% прогнозованого ВВП).

Крім того, Кабмін не став збільшувати кошти на житлово-комунальні субсидії наступного року. Нещодавно з цією метою було виділено 12 млрд грн. В уряді запевнили, що 9 млрд. грн. їх авансом підуть наступного року. Експерти вважають, що субсидії одна із найпроблемніших статей бюджету-2022.

«Там передбачено лише 38 млрд грн, – каже Данило Монін. — Вони підписали меморандум із МВФ, де не регулюються ціни для домогосподарств на газ. Відповідно, можливе підвищення цих цін до рівня 30-40 тис., якщо ціна на газ не впаде. Це вимагатиме величезних вливань у субсидії, у ЖКГ чи просто невиконання меморандуму з МВФ щодо регулювань цін на газ. Я більше ставлю у друге, бо це буде електоральне вбивство, якщо вони допустять підвищення цін на газ у чотири-п’ять разів для населення».

Другою проблемною статтею експерт називає кошти на виплату пенсій: «Для пенсій вони передбачили 531 млрд грн, але, за моєю оцінкою, виплата пенсій становитиме 560 млрд, і їм доведеться розширювати бюджет на 30 млрд десь у вересні».

Незважаючи на всі проблемні моменти, державний бюджет було ухвалено Верховною Радою у другому читанні та взагалі. За нього проголосували 268 народних депутатів.

За матеріалами: ДС