“Держава продовжує витрачати мільярди гривень на всіляких “німченків”, зневажаючи простих людей та воїнів”, – Леонід Даценко
Не перестаємо дивуватися наскільки багата і процвітаюча наша держава! Так, під час війни можемо дозволити собі цього року із державного бюджету витратити майже 120 мільярдів гривень на спецпенсії, зокрема для суддів та прокурорів. Уявіть собі, вже сьогодні в кишені цієї окремої вищої суддівсько-прокурорської касти і що з ними пішло 88 млрд. наших народних засобів…
Для наочності візьмемо хоча б один показовий приклад сучасних реалій. Так, один із лідерів забороненої нині ОПЗЖ, колишній куратор від цієї партії в Черкаській області та народний депутат, який все ще діє, від цієї пропутинської політструктури Василь Німченко отримував минулого року щомісяця 186.9 тис. грн. пенсії. Раніше він був суддею Верховного та Конституційного суду, тому отримує довічний утримання. Адже згідно з чинним українським законодавством судді в нашій державі – це справді окрема вища каста, яким встановлена довічна виплата, яка є аналогом пенсії. І станом на сьогодні середній розмір такої виплати становив понад 105 тисяч гривень на місяць. Водночас пересічні українці, які нині вийшли на пенсію за віком, наразі отримують у середньому 5816 грн. А мінімальна пенсія на сьогодні становить 2361 грн. Ну, це так, для порівняння.
Отже, уявіть собі, ось такий довічний утримання пана Німченка зараз коштує нашій державі більш ніж 2 млн. грн. на рік. Хочемо нагадати, що він наш землячок, родом із Чорнобиївщини. До того ж, слід зазначити, що Василь Німченко є яскравим апологетом «руzzкого мера», відвертим українофобом, що обнаглев…
Пан Німченко не просто заслужений суддівський пенсіонер, а чинний народний депутат, який обирався у 2019 році до українського парламенту за списками забороненої нині пропутинської партії «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ). А раніше у 2014 році пройшов до Верховної Ради за списками “Опозиційного блоку” за квотою кума путіна Віктора Медведчука. Нагадаємо, що рішення про заборону функціонування «ОПЗЖ» було ухвалено на підставі указу Президента та рішення РНБО. Вони ґрунтувалися на доказах деструктивної діяльності партії, зібраних у рамках реагування СБУ на загрози національній безпеці.
Ось і дає підстави говорити про абсурди нашого українського сьогодення. Людина з таким політичним шлейфом (а Немченка відносять до найближчих соратників колись всесильного кума путіна Медведчука) не те, що не викинута на звалище історії, а продовжує представляти українське суспільство в парламенті, а держава за цю його промосковську антиукраїнську діяльність, «що створювала реальні інтересам, безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України…» і далі заохочує великими зарплатою та пенсією… А таких «німченків» у нашій країні сотні та сотні, на утримання яких йдуть мільярди гривень…
А якщо додати сюди пільговиків прокурорських пенсіонерів… Ось для прикладу, керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини Григорій Рябенко вказав у своїй декларації за 2023 рік пенсійні виплати більш ніж на 1 млн грн (у середньому 83,5 тис. грн на місяць). Начальник відділу Харківської прокуратури Олександр Шевченко задекларував. 1,21 млн. грн. пенсійних виплат (101 тис. грн.), а заступник прокурора Рівненської області Валерій Патрікей – майже 1,4 млн. грн. Пенсії (116,35 тис. грн.) Це ще мільярди народних гривень. за даними всеукраїнських медіа, налічується близько семи тисяч прокурорів-пенсіонерів, значна частина яких отримує пенсію, продовжуючи працювати на своїх посадах. донедавна керівник Черкаської обласної прокуратури Катерина Шевцова задекларувала за 2023 рік майже 800 тисяч гривень пенсії. додати до держбюджету на 2025 рік ще 2 млрд. 744 тис. на оплату праці прокурорів. Ну, ми ж багата процвітаюча держава! про прокурорські та суддівські надбавки може з’явитися…
А якщо додати сюди ще й шокуючі факти про сотні тисяч так званих інвалідів-чиновників, які українська громадськість дізналася останнім часом із засобів інформації. Так, лише на Черкащині 60 прокурорів мають статус особи з інвалідністю. від загальної кількості працюючих там прокурорів. А в Хмельницькій області такий статус має 61 прокурор чи 29,8% від загальної кількості. псевдоінвалідами кабінети державних установ та органів місцевого самоврядування. А інвалідність – це не просто статус, а й мільйонні виплати таким особам із бюджету.
І при цьому усі дружно заявляють про дефіцит українського бюджету. Як відомо, у країні заморозили всі соціальні витрати на найближчі три роки. А в особливій скруті виявляться незахищені верстви населення: рядові пенсіонери, ВПО, матері з дітьми…
Натомість продовжать розкошувати такі пани, як Німченко та що з ним. Хіба може держава у ці тяжкі воєнні часи дозволяти собі такі злочинні перекоси у підтримці пересічних громадян та представників вищих, як Богом обраних каст чиновників? Щодня з усіх щілин звучать прохання донатити гривні на підтримку наших славетних захисників. А в цей час мільярди народних та запозичених у наших західних партнетів коштів ідуть у кишені усіляким «обраним»!
Більшість державних чоловіків, у тому числі нардепів, чиновників, чиновників високого рангу, розводять руками, мовляв, нічого не можна з цим вдієш, у нас правова держава, діють такі закони… Але це велика брехня та помилка. Пам’ятаю 2014, коли я зайшов до Верховної Ради після довиборів на п’яти так званих проблемних округах. Після революційного Майдану та початку московської агресії проти нашої держави, яку ми сором’язливо називали АТО, український парламент ухвалив радикальні рішення щодо ліквідації пільг та кардинального зменшення заробітних плат, починаючи з самих народних депутатів. Було навіть знято компенсацію за проживання нардепів у готелі. А сама зарплата народних обранців була урізана більш як утричі – замість 17000 гривень на руки я отримував 5300 грн. Відповідно тоді не діяли ці космічні довічні виплати суддям.
То що змінилося нині на третьому році мовної агресії московської орди проти нашої держави? Чому зараз український парламент ухвалює рішення про збільшення оплати собі любимо та своїм помічникам? Чому держава продовжує виплачувати мільярди гривень усіляким «німченкам»? Піднімає податки пересічним українцям, бо не вистачає на утримання цієї чиновницької армії (яка, до речі, перша має йти у окопи захищати свій стан)? Ідемо світом із простягнутою рукою, щоб додати кілька мільярдів на зарплати прокурорам? У той час, коли наші воїни просять допомагати у придбанні найнеобхіднішого спорядження, держава викидає мільярди на виплати липовим інвалідам… Та ще сьогодні зарплати чиновників різного роду в рази перевищують виплати нашим бійцям на передовій… І все це має підтвердити гарне гасло, яке постійно наші можновладці: «Все для фронту, все для перемоги!»
І при цьому незахищеним, яких в Україні залишилися мільйони (не пішли ще з сумками по світу), заморожують будь-які виплати… І це на тлі фантастичних цін на найнеобхідніше…
Отже, виникає логічне запитання: чи в нас війна з російською ордою чи з власним народом?
Леонід Даценко, народний депутат України VII скликання
