Деревообробна галузь України на межі колапсу: чи є шляхи вирішення проблеми?
Підприємства об’єднання «Меблідеревпром» є найбільшими споживачами заготовленої деревини в Україні. Асоціація об’єднує підприємства, які займаються глибокою переробкою деревини.
Майже весь обсяг дерев’яних плит і фанери в Україні виробляється підприємствами Асоціації. Мабуть, немає потреби пояснювати, що підприємства деревообробної промисловості є базовими; їх продукція є конструкційними матеріалами для виробництва меблів, широко використовуються в будівельній індустрії, вагонобудуванні та інших суміжних галузях.
У сучасній історії України не було такого періоду, коли б не стояла проблема забезпечення деревообробних підприємств деревиною.
Проте такої ситуації, як зараз, ще не було. Причин цьому декілька, але одна все ж заслуговує на більшу увагу, оскільки вона носить системний характер і спрямована на знищення лісопромислового комплексу «до основи».
І знову про постанову Кабміну 1178. І така організація як Мінприроди в симбіозі з ДП «Прозорро.Продажі». Не будемо заглиблюватися в питання форми взаємодії біологічних видів; ми визначимо, хто в цій взаємодії «господар», а хто «паразит». Цікаво інше.
Товарно-грошовими відносинами несподівано зацікавилося Мінекології, до повноважень якого не входить питання торгівлі будь-чим, у даному випадку – заготівлею деревини.
Наприкінці 2019 року тодішнє Міненерго, попри заперечення бізнесу, проштовхнуло проект постанови Кабінету Міністрів України. Звертаю увагу на те, що чинна постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2019 року № 1178 прийнята з низкою суттєвих порушень, про які я розповім нижче.
Спочатку це був пілотний проект (експеримент) терміном фактично один рік – до 1 квітня цього року з реалізацією 25% деревини на ЕТС ДП «Прозорро.Продажі», решти деревини на інших майданчиках. Мінприроди, правонаступник Міненерго, мало поінформувати Кабінет міністрів про результати цього проекту до 15 лютого 2021 року, але цього не сталося. Натомість Мінекології, підхопивши ініціативу попередника, пропонує продовжити дію так званого пілотного проекту до кінця 2021 року та поширити норму продажу деревини в ЕТС ДП «Прозорро.Продажі» на весь обсяг заготовленої деревини.
А тепер про порушення, з якими ухвалено постанову 1178. Зокрема, порушено порядок розгляду та прийняття нормативно-правових актів.
А саме: Постанова, датована прийняттям Кабінету Міністрів України 4 грудня 2019 року, була оприлюднена на сайті Міненерго для громадського обговорення 26 грудня 2019 року, тобто прийнята «заднім числом», до оприлюднення, а тим більше до закінчення громадського обговорення. Але Уряд тоді не звернув на це уваги; мабуть завдання було допомогти ДП «Прозорро» заробити, а не реальному бізнесу.
Але найголовніше те, що норми, закладені в Постанові та затвердженому додатку до неї, порушують низку основних законодавчих актів України.
Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови для розвитку всіх форм власності.
Стаття 6 Господарського кодексу серед загальних засад підприємницької діяльності в Україні визначає принцип заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Відповідно до статті 19 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність. Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.
Однією з основних засад підприємницької діяльності, визначених статтею 44 Господарського кодексу, є самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що випускається.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні змісту такого договору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право власності на продукцію, яку вони заготовляють. Це означає право розпоряджатися нею самостійно, без обмежень.
Проте, в порушення чинного законодавства, Кабінет Міністрів України постановою 1178 зобов’язав постійних лісокористувачів реалізовувати через ЕТС ДП «Прозорро.Продажі» не менше 25% обсягу запланованої до заготівлі деревини, решту – на інших електронних торгах.
Таким чином, нормативним актом уряду здійснюється незаконне втручання в господарські відносини суб’єктів господарювання.
Зміни до цієї постанови Кабінету Міністрів України не усувають протиріччя з чинним законодавством, а поглиблюють їх. Якщо чинна постанова передбачає реалізацію через Prozorro «окремих партій необробленої деревини», то зміни до неї передбачають весь обсяг заготовленої деревини. Таким чином, в порушення чинного законодавства, ринок лісоматеріалів буде повністю зарегульований, а на ринку реалізації лісоматеріалів буде створено монополіста.
У листах до Президента України, Прем’єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, юстиції, голів Антимонопольного комітету та Державної регуляторної служби асоціація «Меблідеревпром» наголосила на необхідності дотримання чинного законодавства при розробці нормативно-правових актів.
Проте керівництво Мінекології у супроводі представників ДП «Прозорро.Продажі» (чи навпаки) стукає у двері міністерств і відомств, вимагаючи погодити незаконний проект вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України, забуваючи в азарті, що займатися ринком лісоматеріалів відповідно до затверджених нормативно-правових актів не в їхні функції. Водночас Мінекології наводить аргументи щодо нібито відповідності цієї постанови чинному законодавству, які свідчать про непрофесіоналізм та нерозуміння питання, яке вони взялися вирішувати. Як виявилося, для них немає різниці в поняттях: «ліси», які, власне, відповідно до Конституції України та Лісового кодексу України є об’єктами права власності українського народу, та «необроблена деревина», яка є продуктом лісозаготівель і відповідно до статті 19 ЛКУ є власністю підприємств постійного лісокористування.
У постанові Кабінету Міністрів України 1178 та проекті змін до неї не йдеться про продаж лісу, тобто деревини на пні, тому наведені Мінприроди аргументи та посилання є, м’яко кажучи, некоректними. Крім того, продаж деревини на пень (природний ресурс) не може регулюватися постановою Кабінету Міністрів України, а лише законом (ст. 92 Конституції України).
Таким чином, своєю некомпетентністю та наполегливістю, гідною кращого застосування, Мінприроди вводить в оману громадськість, центральні органи виконавчої влади та Уряд, що призводить до прийняття незаконних рішень.
Більш того, пропонуючи кардинальні зміни правил торгівлі деревиною, розробник, як уже зазначалося, навіть не проаналізував вплив чинної постанови Кабінету Міністрів України на суб’єктів господарювання. А результати цього експерименту – мізерні продажі, як видно зі статистики, а все тому, що система електронної комерції, в т.ч. і Prozorro не підходить для продажу всього обсягу заготовленої деревини (це понад 20 млн кубометрів на рік), оскільки реальні виробники, які беруть участь в аукціонах, подають заявки на закупівлю до 1000 лотів на квартал, а для участі такі підприємства повинні заповнювати тисячі реєстраційних форм. Це не готель, не конфісковане авто і не квартира, яку можна продати одним лотом.
Виставлення всієї деревини на безальтернативний аукціон матиме негативний ефект, особливо в довгостроковій перспективі, як для деревообробної промисловості, так і для лісового господарства (через згортання деревообробного виробництва та скорочення споживання деревної сировини), що спричинить значні втрати бюджетів усіх рівнів.
Вважаю неприйнятним такий підхід до вирішення питання, від якого залежить розвиток всієї деревообробної галузі та наголошую на необхідності дотримання норм чинного законодавства при прийнятті нормативно-правових актів, збереження вільної конкуренції між учасниками ринку деревини, зокрема власниками єдиної технічної системи, недопущення використання адміністративного ресурсу для створення пільгових «проставників» у торгівлі деревиною.
Для формування та розвитку ринку лісоматеріалів необхідно створити прийнятні та зрозумілі правила торгівлі, які б цікавили як продавців, так і покупців, а не заганяти їх в одну ЕТС. Уряд може диктувати правила торгівлі, якщо йому належать товари. В даному випадку власником деревної сировини є лісгосп – ст. 19 Лісового кодексу України.
Повідомляю пану Боруховському, що в європейських країнах торгівля лісоматеріалами за прямими договорами є звичайною практикою, а в деяких країнах – пріоритетною.
З незрозумілих причин заступник міністра екології Б.Боруховський вважає прямі договори «ганебним явищем» і вважає своїм завданням боротися з цим явищем. Усі, крім пана Боруховського, знають, що прямі підряди – це не явище, це ринковий інструмент, а явище, це корупція, яка пов’язана насамперед із чиновниками при владі.
Тож з чим ми насправді маємо справу? Правильніше, за що ми боремося? Мінприроди не потрібно прикривати боротьбу з корупцією в лісовому господарстві; держава створила для цього достатньо спеціальних органів.
Може, варто прислухатися до здорового глузду, а не доводити до крайнощів всю деревообробну та суміжні галузі, в які вкладаються багатомільйонні інвестиції, створюються та створюються нові робочі місця, сплачуються податки до бюджетів.
Деревообробники – за наведення порядку на ринку деревини, адже від цього залежить розвиток кожного деревообробного підприємства та галузі в цілому; хочуть мати свідомі правила торгівлі деревиною, спрямовані на розвиток деревообробної та лісової промисловості, а не на збагачення посередника – лісоторговця. Постанова КМУ No1178 та зміни до неї не вирішують цих питань.
Я не дуже сподіваюся на членів Уряду, які виявляють байдужість до проблем, які безпосередньо не стосуються довірених їм сфер. Більш того, навіть Міністерство економіки, яке відповідає за розвиток галузей (в структурі є відповідний департамент), швидко ратифікувало цей проект Постанови. Проте я все ж сподіваюся на позицію та розуміння Прем’єр-міністра України.
За матеріалами: РЕЦЕНЗЕНТ
