Декарбонізація vs Деіндустріалізація
Будь-яка реформа має бути осмисленою. Тим більше, якщо йдеться про декарбонізацію. Другий національно-певний внесок у паризьку угоду виникають сумніви, за рахунок чого насправді наша влада збирається знизити викиди СО2. Нагадаємо, що у цьому документі Україна бере на себе зобов’язання до 2030 року знизити обсяги викидів на 65% від рівня 1990 року. Зробити це можна двома способами: або провести екомодернізацію промисловості, або закрити більшість підприємств, тобто провести деіндустріалізацію.
Щоб зрозуміти всю глибину наших глибин, порівняємо Україну з Туреччиною, яка є одним із наших головних конкурентів на світовому ринку металу. Статистика показує, що з 1990 року Туреччина збільшила ВВП та обсяги викидів утричі. У планах турецької влади до 2030 року прискорено розвивати національну економіку, збільшивши при цьому викиди вдвічі від нинішнього рівня. При цьому Туреччина має також власний національно визначений внесок у паризьку угоду. Згідно з цим документом влада країни зобов’язується до 2030 року знизити викиди на 21%. Причому рівень викидів Туреччини за десять років буде +500% до рівня 1990 року.
Цифри здаються неймовірними, але реальні. І справа тут не в цифрах, а в підходах та правильному розміщенні пріоритетів. Скажіть, хто змушував наших чиновників із Мінприроди написати саме 65%? Кожна країна самостійно визначає підсумкову цифру, з власних національних економічних інтересів та стратегії розвитку. У чому полягає наша стратегія? Якщо у НОВ-2 немає конкретних джерел та механізмів фінансування декарбонізації, то тоді за рахунок чого ми скорочуватимемо викиди? Невже за рахунок деіндустріалізації, тобто згортання національної промисловості?
Ці питання сьогодні дуже важливі. У листопаді в Глазго відбудеться кліматичний саміт, на якому Україна презентує НОВ-2, тобто ті 65%, які з’явилися в документі, незважаючи на численні звернення та застереження бізнесу. Нагадаємо, промисловці просили Мінприроди та Кабмін зафіксувати у документі, як мінімум, 55%, хоча і цей рівень також важко досягти, враховуючи повну відсутність в Україні державної підтримки декарбонізації.
Визнавати та виправляти свої помилки ніколи не пізно. Дуже сподіваюся, що новий міністр екології та його команда зможуть внести корективи до НОВ-2, скорелювавши його зі Стратегією розвитку економіки до 2030 року, яку затвердив Кабмін.
Муса Магомедов, народний депутат України
