Декарбонізація породжує дедалі більше питань
Ще один тривожний сигнал про долю декарбонізації надійшов із Євросоюзу. Глава європейського відділення ArcelorMittal заявив, що 2022 може стати критичним для європейської металургійної промисловості, роком, який визначить масштаби галузі в майбутньому. Таку заяву топ-менеджер зробив, виступаючи перед німецькими металургами на конференції Zukunft Stahl у Дюссельдорфі.
Для німецької металургії тема декарбонізації є надактуальною. На галузь зараз припадає 30% усіх промислових викидів. За оцінками експертів, якщо Німеччина хоче до 2030 року виконати свої кліматичні зобов’язання в рамках Паризької угоди щодо клімату, то йому доведеться до зазначеного терміну перевести не менше третини виробництва на технологію прямого відновлення з використанням водню, а до 2045 року – замінить усі доменні печі.
Досягнення цих цілей потребує значного обсягу інвестицій. Останні не є проблемою для німецького бізнесу, оскільки уряд Німеччини дає «зелене світло» бізнесу, що вступив на шлях декарбонізації. Проте, беручи на себе кліматичні зобов’язання, країна не прогнозувала появи таких “чорних лебедів”, як зростання цін на електроенергію та газ внаслідок енергетичної кризи в Європі.
Коментуючи перелічені труднощі, генеральний директор німецького металургійного гіганта ThyssenKrupp припустив, що залежність меткомбінатів від сторонніх постачальників газу та е/е може призвести до їх збитковості та банкрутства. У зв’язку з цим аналітики Commerzbank припускають, що виробництво сталі в Євросоюзі може ніколи більше не перевищити рекордний показник 2017 року. Таким чином, декарбонізація обіцяє європейським металургам скорочення доходів.
Із виробництвом “зеленої сталі” є ще одна важлива проблема – її висока ціна. За розрахунками експертів, за нинішньої ціни на «зелений» водень ціна тонни сталі зросте на 70% порівняно з тонною сталь, виробленою традиційним способом. Для споживача це означає, що, наприклад, вартість автомобіля середнього класу в ЄС збільшиться на 1 тис. євро. Проблеми, з якими зіткнулися сьогодні європейські металурги, наочно свідчать, що декарбонізація не по зубах.
Українському уряду слід перестати грати у «зелених» іграх з міжнародною спільнотою та провести переговори щодо перегляду наших кліматичних зобов’язань. Інших варіантів об’єктивно немає.
Сергій Магера, народний депутат України
