Чи залишився бензин на заправках і від яких продуктів з Білорусі доведеться відмовитися?

Якщо Україна змогла відмовитися від російського ринку, то розірвати відносини з Білоруссю не буде великою проблемою – так кажуть представники бізнесу

Україна слідом за Євросоюзом розглядає можливість запровадження санкцій проти Білорусі. Такі заходи можуть стати відповіддю на викрадення Білорусією літака Ryanair і арешт правоохоронними органами опозиційного журналіста і засновника Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича 23 травня.

«Першою ознакою» стала заборона польотів. 26 травня український уряд припинив авіасполучення між Україною та Білоруссю та заборонив українським кораблям літати над територією Білорусі, а з 29 травня розпорядився закрити повітряний простір України для білоруських літаків.

У відповідь Білорусь 28 травня запровадила режим індивідуального ліцензування терміном на півроку на імпорт низки українських товарів, зокрема кондитерських виробів, виробів з деревини, меблів, сільськогосподарської техніки та будівельних матеріалів.

Минулого тижня в Україні активно обговорювали ідею запровадження секторальних економічних санкцій проти Білорусі. Однак думки розділилися. Якщо одні експерти наполягають на запровадженні обмежень, то інші застерігають, що механізм санкцій працює в обох напрямках. Тобто Україна не може вводити проти Білорусі економічні обмеження, невидимі для її власної економіки.

Найбільш значущим для України може стати відмова або заборона України на постачання бензину та дизпалива до Білорусі. В Україні може виникнути катастрофічний дефіцит палива.

ТСН.ua розбирав, наскільки критичною для української економіки буде відмова від імпорту білоруських товарів, а також які контрсанкції може запровадити проти України режим Лукашенка.

Білорусь посідає третє місце за обсягом торгівлі серед сусідніх з Україною країн. За даними Держмитслужби, загальний товарообіг між Україною та Білоруссю у 2020 році склав $4,23 млрд. Білорусь випереджають лише Польща та Росія, товарообіг України з якими минулого року становив 7,41 та 7,27 млрд доларів відповідно.

Імпорт білоруських товарів з України перевищує експорт більш ніж удвічі – 2,89 млрд євро проти 1,34 млрд доларів. Левову частку торгівлі між країнами становлять паливо та нафтопродукти – з них Україна імпортувала $1,52 млрд, що становить трохи більше третини загального обсягу торгівлі.

Друге місце в списку товарів, які Україна закуповує з Білорусі, посідають добрива. Наприкінці минулого року їх імпорт становив 1 млрд 290,2 млн дол. Загалом імпорт добрив минулого року склав 841,9 млн, відповідно, частка білоруських товарів у ньому менше третини.

Трійку лідерів замикають засоби наземного транспорту та обладнання для нього, імпорт яких на кінець минулого року становив $211,81 млн. Частка білоруської техніки в структурі імпорту становить менше 5%. Однак наприкінці 2021 року обсяги імпорту автотранспорту будуть ще меншими – наприкінці квітня Україна запровадила спецмито у розмірі 35% від вартості імпорту з Білорусі автобусів, вантажівок та спецтехніки.

Минулого року Білорусь закуповувала в Україні переважно насіння та плоди олійних культур (на $145,98 млн), відходи харчової промисловості та корми для тварин (на $138,9 млн), а також залізничні локомотиви, трамвайні вагони та частини до них (на $126,88 млн).

“Білорусь продає нам набагато більше товарів, ніж вони самі. При цьому Україна продає в основному сировину, а білоруси продають товари з високим рівнем доданої вартості: автомобілі, сільгосппродукція чи продукція машинобудування. Для цих товарів можна знайти імпортозаміщувальні товари або розвинути власне виробництво”, – каже в коментарі ТСН.ua експерт-економіст Олексій Кущ.

Він додає, що через відсутність відповідної промислової політики українська економіка навряд чи виграє від заборони імпорту білоруських товарів: вітчизняна промислова продукція на ринку не з’явиться; швидше за все, їх місце займуть китайські.

По суті, після подій 2014 року та значного обмеження торговельно-економічних зв’язків з Росією Білорусь почала виконувати специфічну роль економічного хабу. Через Білорусь в Україну почали надходити багато товарів, які Україна перестала купувати напряму з Росії. Насамперед, мова йде про енергоносії – вугілля та нафтопродукти. Зокрема, Україна закуповувала в Білорусі вугілля, яке не видобувала – воно могло бути або російським, або видобувалося на непідконтрольних Україні територіях Донбасу.

“Як контрсанкцію Білорусь може, перш за все, закрити цю функцію “хабу”. Тоді ми втратимо “сірі” торговельні схеми з РФ. Частина нашого суспільства буде вітати це, але це питання набагато складніше, ніж здається з боку”, – говорить Олексій Куш.

На думку експерта, в Україні можуть виникнути проблеми, якщо Білорусь заборонить імпорт електроенергії, хоча зараз він на мінімальному рівні: за словами голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрія Геруса, у квітні 2021 року Україна імпортувала «струму» в квітні 8,1 млн кВт-год, що становить 0,079% від загального споживання.

“У цьому випадку ми перетворюємося на формат енергетичного острова. Враховуючи, що у нас недостатньо потужностей для балансування та зберігання, повинні бути певні потоки електроенергії, щоб збалансувати систему під час пікових навантажень”, – пояснює Куш. Відповідно, Україні необхідно прискорити інтеграцію із західною енергосистемою – цей процес має завершитися у 2023 році й автоматично передбачає відмову від закупівлі електроенергії як у Росії, так і в Білорусі.

Ще одним критичним моментом в економічних відносинах між Україною та Білоруссю є імпорт нафтопродуктів. За даними Консалтингової групи А-95 за 2020 рік, білоруські нафтопродукти займають 40% українського ринку бензину, 30% ринку дизпалива і 17,4% ринку автогазу.

Як повідомляє спеціалізований сайт Encorr, 28 травня білоруська нафтова компанія заявила, що відмовилася постачати в Україну бензин А-95 в червні, а потім попередила, що скоротить його поставки до 10 тис. тонн на місяць, що може призвести до дефіциту бензину А-95 на АЗС.

Однак профільні експерти не вірять, що Білорусь може припинити поставки палива, оскільки саме Україна формує основний прибуток білоруської нафтопереробки, від якої значною мірою залежить економіка країни. Зокрема, таку думку висловив керівник Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн, додавши, що Україна цілком могла б замістити білоруський імпорт за рахунок збільшення власної переробки та закупівлі нафтопродуктів у інших продавців.

Це підтверджують і інші експерти. “Вдасться знайти і закупити велику кількість палива. Але проблема в логістиці. Якщо припиниться імпорт з Білорусі, то завозити велику кількість дизпалива можна буде тільки через південні порти, де обмежені можливості перевалки”, – говорить Олексій Куш.

“Єдина позиція, яка виглядає проблемною – це бітум. Такий об’єм взяти з нізвідки. Але бітум – це не солярка і не бензин, буде на 10-20% менше доріг, а гроші можна буде витратити на цементні дороги або інфраструктурні об’єкти, які не потребують бітуму”, – пише Сергій Куюн у Facebook.

“Тому без білоруського палива ми виживемо, але чи виживе білоруська нафтопереробка без продажу в Україну? Навряд чи. Зрозуміло, що росіяни це підтримають, але це повністю виб’є Лукашенка з ладу якось протистояти цій експансії”, – резюмує експерт.

Опитані ТСН.ua представники українського бізнесу не бачать особливої ​​проблеми у введенні санкцій проти Білорусі. За словами керівника логістичної компанії European Transport Systems Олександра Міняйло, з 2014 року відсоток товарообігу з Білоруссю поступово знижується на користь Євросоюзу. Тому левова частка підприємців вже перестрахувалися і мають альтернативні канали постачання або збуту своєї продукції в інших країнах.

“За власним досвідом, до 2014 року графік транспортування виглядав так: 70% – країни СНД, 30% – єврозона. Зараз все навпаки: поставки в Білорусь чи Росію не перевищують 5%. У нас поки мало клієнтів, які мають торговельні відносини з Білоруссю. Це в першу чергу представники фармацевтичного бізнесу – вони купують папір або голки. Але для них заборона на торгівлю з Білоруссю не буде серйозною проблемою – вони все це можна буде купити в Європі, тільки трохи дорожче і трохи якісніше», – каже керівник логістичної компанії.

За словами Олександра Міняйло, від запровадження санкцій можуть постраждати лише ті бізнесмени, які «сиділи» в Білорусі. Однак, як правило, бізнесмени намагаються все прорахувати наперед і вже знайшли альтернативні канали збуту своєї продукції в Європі.

“У 2014-2015 роках було боляче. Якщо ми практично відмовилися від Росії, то можемо відмовитися і від Білорусі. Тут немає стратегічного партнерства, і Білорусь не є ключовим гравцем”, – каже він.

Однак експерти стверджують, що запровадження санкцій і ймовірна відповідь Білорусі можуть принести Україні фінансові втрати від транзиту товарів, а також втрату балтійського ринку. Олексій Куш наводить приклад проекту «Вікінг» — вантажного поїзда, який працює з 2003 року і з’єднує порти Клайпеда (Литва), Одеса та Чорноморськ з Румунією, Болгарією та Туреччиною, звідки вантажі доставляються поромами до Грузії та Азербайджану.

“Білорусь може просто перекрити рух по цьому маршруту. Останнім часом вантажообіг на цьому маршруті значно зріс, і багато наших вантажів пішли в країни Балтії. За минулий рік вантажообіг на цьому маршруті склав більше мільйона тонн. Якщо ми втратимо цей маршрут, ми отримаємо десятки мільйонів доларів збитків на рік. Будуть і непрямі збитки, тому що із закриттям маршруту ми втрачаємо і ринки збуту”, – говорить експерт.

Водночас заборона Україною білоруських товарів може негативно вплинути на білоруську економіку – на думку експертів, країна перебуває на порозі кризи, про що свідчить скорочення валютних резервів минулого тижня до 4 мільярдів доларів.

“Якщо ми закриємо свій ринок для білоруських товарів, ми прискоримо колапс білоруської економіки. Це означає, що офіційна влада не матиме шляху, крім як на схід. Ізольована Білорусь не зможе протистояти санкціям Заходу. Чим більший тиск, тим сильнішою буде інтеграція з Росією. Якщо це призведе до того, що режим Лукашенка похитнеться, це може призвести навіть до повного поглинання. А для нас це буде геополітична катастрофа”, – прогнозує Куш.

У результаті санкції проти Білорусі, на думку експерта, призведуть до того, що Україна опиниться в оточенні ворожих режимів з усіх боків: на півночі – Білорусі, на сході – Росії, на півдні – Придністров’я. Це, у свою чергу, означатиме, що великі інвестиції в країну перестануть надходити – вони будуть можливі, але лише за наявності значних зовнішніх гарантій безпеки, як-от статус Стратегічного партнера поза НАТО з боку США.

За матеріалами: ТСН