Чому Євген Курбет справді консенсусний кандидат на голову Черкаської обласної ради?
З того часу, як у серпні минулого року колишній голова Черкаської обласної ради Анатолій Підгорний подав у відставку, облрада залишається без керівника. Натомість вже понад півроку його функції у статусі в. виконує перший заступник Роман Сущенко. За цей час вибрати нового голову намагалися тричі, але не змогли зібрати голосів. Основним претендентом на цю посаду всю дорогу називають Євгена Курбета – відомого в галузі політика, громадського діяча та полковника ЗСУ. Він вважається фігурою консенсусу місцевих еліт, бізнесу та Києва, готового підтримати усі сторони. Втім, попередні голосування не мали успіху через недостатність комунікації між депутатами облради та дрібними політичними розбіжностями. Чи вдасться депутатам все ж таки обрати своїм головою Курбета і чому він не просто консенсусний, а майже безальтернативний кандидат — спробували розібратися в матеріалі сайту ВІККА.
Хто такий Євген Курбет?
Жителі Черкаської давно знають Євгена Курбета. Він багато років очолював місцевий військкомат, під час військової агресії РФ на Сході ще у 2014 році сформував батальйон тероборони, у складі якого брав участь у бойових діях, є почесним членом “Громадської ініціативи “ЛАД”, відома підтримкою військових та ветеранів. Управління військових представників дотримання стандартів.
Курбет народився 7 червня 1969 року в Черкаській області, у Гельмязові Золотоніського району. Нині тут мешкають батьки-пенсіонери. Є двоє дітей – син та дочка. Син, як і сам Євген, служив у зоні проведення операції об’єднаних сил. Курбет — професійний військовий, полковник, має три вищі освіти. У рамках своєї громадської діяльності впроваджував ініціативи щодо безкоштовного обстеження черкащан мобільними бригадами лікарів різних профілів; заходи щодо реабілітації для учасників бойових дій; програми адресної допомоги черкащанам тощо.
Фото: Євген Курбет разом із ветераном АТО під час реабілітації у рамках соціальних ініціатив “Громадської ініціативи “ЛАД”, Facebook
Чому важливо обрати нового голову Черкаської обласної ради замість виконуючого обов’язки?
Наявність функціональної влади на місцях під час повномасштабної агресії Росії – необхідність, від якої залежить стабільність тилових регіонів та обороноздатність країни. Влада має працювати не просто формально, а максимально злагоджено та прогнозовано. Обласна рада – це не лише майнові чи кадрові рішення, а й розподіл ресурсів на обороноздатність, підтримку військових, ВПО, критичної інфраструктури. Статус виконувача обов’язків щодо визначення тимчасовий та політично вразливий, що послаблює позиції ради у взаємодії з обласною військовою адміністрацією, центральною владою та міжнародними партнерами. У кризовий час регіон потребує повноцінного керівника з чітким мандатом довіри депутатського корпусу.
Крім того, тривала відсутність обраного голови посилює внутрішню турбулентність та створює відчуття інституційної нестабільності. У ситуації, коли область має працювати як єдиний механізм, публічні конфлікти, зриви голосувань та кулуарні домовленості, формують ризики для ухвалення стратегічних рішень. Обраний глава — це не лише адміністративна функція, а й політична відповідальність за консолідацію фракцій, зниження конфліктності та забезпечення безперервності управління.
Зрештою, в умовах війни надзвичайно важливою є чітка вертикаль координації між радою та обласною військовою адміністрацією. Повноцінно обраний керівник ради посилює переговорну позицію регіону перед центром, зменшує ризик блокування ініціатив та демонструє суспільству спроможність місцевих еліт брати відповідальність. Війна — це час рішень, а не тимчасових компромісів, і саме тому питання обрання голови обласної ради виходить за межі внутрішньої політичної конкуренції.
Кандидатура Курбету – шлях консенсусу?
Як писали ЗМІ, після відставки Анатолія Підгірного в облраді деякий час не було розуміння, хто може стати наступним головою. Як запевняють інсайдери, це передусім обумовлено тим, що, власне, рішення Підгірного стало для депутатів несподіванкою. І, що важливо, цю думку поділяють представники всіх фракцій. Колишній глава очолював раду протягом шести років і двох скликань, а очевидних політичних причин його відставки не видно навіть через півроку. Сам Підгірний пояснив своє рішення особистими обставинами та запевнив, що немає в цьому політичного підтексту.
Підсилила цю розгубленість депутатів та певну строкатість обласної влади. Коаліцію, яку очолює фракція “Черкащани”, також утворюють представники “Європейської Солідарності” та “Батьківщини”. Умовно в опозиції знаходяться фракції “Зелених” та “За майбутнє”. Ситуація посилюється тим, що головою ОВ є Ігор Табурець — представник президентської вертикалі, чия фракція в облраді перебуває у меншості.
Першим кандидатом, якого намагалися “протягнути” на посаду, був Валентин Тарасенко. Формально кандидат від “Черкасців”. Фактично — постать, яка викликала суперечки навіть усередині самої фракції.
Вже після цього у жовтні у публічному просторі почали активно обговорювати кандидатуру Курбета. Його відкрито підтримали як голова міста Бондаренко, так і голова області Табурець. Обидва апелювали до його політичного та управлінського досвіду, відзначали військовий бекграунд та громадську діяльність. Ігор Табурець окремо зазначав, що “Черкащина має залишатися надійним тилом – політика зачекає”. Ця теза підкріпила одна з депутатів облради: “Табурцю треба військовий голова обласної ради. Там, де військові адміністрації, там усі питання про війну вирішуються легше. Я розумію його.”
Втім, незважаючи на публічну підтримку і, начебто, узгоджені позиції ключових фракцій обидва голосування провалили. В останній момент забракло буквально кількох голосів, а на крайньому голосуванні лише одного.
Коментуючи провалене голосування, депутат облради та військовослужбовець Олег Петренко, який приїжджає з фронту до Черкас лише на сесії, зазначив: “Ця облрада – це ганебне явище, як для часів, коли всі мають е**. І це все на різних сесіях складається в різних конфігураціях. Коли критична маса людей. гавномутства”.
Як стверджують депутати облради, причиною провалу голосувань стала нестабільність політичних домовленостей між фракціями: “Ввечері сказали окей, потиснули руку. А на ранок передумали, сказали, що не голосуватимуть”, – каже один із учасників процесу та показує листування. Зважаючи на те, що голосування було таємним, виявити, які саме фракції та депутати “кинули” партнерів, неможливо.
Водночас, за нашою інформацією, наступного тижня планується позачергова сесія, де знову висунуть кандидатуру Курбету. Наші інсайдери в обласній раді стверджують, що причиною того, що його кандидатуру висувають знову, є його фактична безальтернативність як консенсусний голова облради.
Насамперед, Євген Курбет — авторитетний військовий, який доказав свою патріотичну позицію багаторічною службою в армії, участю у бойових діях на Донбасі та активною діяльністю у структурах Міноборони. Крім цього він є, цитуючи Табурца, “аполітичною фігурою” позапартійний та позафракційний. Має публічну підтримку як президентської вертикалі, так і місцевої політичної еліти. Також, як стверджують наші співрозмовники в облраді, його готові підтримати все: і коаліція, сформована довкола “Черкасчан”, так і опозиційні фракції “Слуг” та “За майбутнє”.
Не менш важливим є фактор його беззаперечного авторитету серед ветеранського співтовариства. Це зумовлено не лише тим, що він є кадровим полковником ЗСУ, а й тим фактом, що Курбет давно й послідовно займається ветеранською політикою ще з часів АТО. Також найбільший бізнес регіону — агрохолдинг МХП — неодноразово натякав, що для них кандидатура Євгена Олександровича є цілком прийнятною. Таким чином, бачимо: Курбет — гідна кандидатура, яка влаштовує всіх: від суспільства та ветеранського співтовариства регіону до представників усіх фракцій, вертикалі Зеленського та ключових бізнес-акторів.
Кандидатура Курбета – можливість реального консенсусу (а не незручного компромісу) між місцевими елітами, ветеранською спільнотою, військовою адміністрацією та центральною владою. Запланована сесія облради, де за нашими джерелами мають знову висунути на голову Курбета, сигнал — схоже, фракціям все ж таки нарешті вдалося відкинути дрібні політичні трясіння і дійти порозуміння. Зрештою, відсутність голови облради під час найбільших викликів для держави — розкіш, яку ми не можемо собі дозволити. Сподіваємось на здоровий прагматизм та державну позицію черкаських депутатів і стежитимемо за розвитком подій.
