CBAM може збільшити вартість металу з України на 100 євро за тонну – Антиф
Європейський механізм коригування вуглецю CBAM може створити додаткові витрати на традиційні металеві продукти до 100 євро за тонну. Про це оголосив Владіславський Антиков, керівник Центру екології та нових технологій.
“Це стосується металу, виготовлених у вибухонебезпечних печах та перетворювачі кисню, і кількість таких витрат залежатиме від вартості викидів вуглецю в ЄС”, – сказав він.
Антиков підкреслив, що CBAM охоплює близько 6 мільярдів доларів в українському експорті, майже 90% з яких – це виробництво гірничої та металургійної промисловості. Він пояснив, що до 2026 року, тобто на першому етапі CBAM, імпортери повинні повідомляти лише про обсяг вуглецевих слідів своїх товарів, а саме викиди від: металургії заліза; алюміній; добрива; цемент; електрика; водень; Деякі інші товари за певних умов.
На другому етапі компанії доведеться сплатити так -ряд сертифікатів CBAM.
За його словами, вуглець створює не лише ризики для українських компаній, але й можливостей. У конкурентів з інших країн також будуть подібні додаткові витрати.
“Якщо українська економіка зможе перейти до низького розвитку вуглецю та запровадити принципи кругової економіки, незважаючи на додаткові витрати, пов’язані з CBAM, наша продукція стане більш конкурентоспроможною в Європі”, -сказав Антифров.
Він підкреслив, що звіти про CBAM значно відрізняються від українського моніторингу, звітності та перевірки викидів парникових газів »(MZV): звіти мають різну форму та процедуру затвердження; MZV охоплює лише прямі викиди з області застосування 1), а CBAM вимагає включення тома 2 та застосування 3, тобто непрямі викиди від виробництва електроенергії та викидів до створення витрат; CBAM розраховує викиди для кожної категорії продукту окремо, і всі валові викиди від встановлення враховуються для MZV.
За його словами, протиріччя між податковою системою СО2 в Україні та ЄС є справжньою проблемою.
Зрештою, в Україні не існує синхронізації MZV як системи обліку парникових газів та систем оподаткування одних і тих же газів.
Антифов зазначив, що звіти Міністерства закордонних справ були подані, перевірені та узгоджені щорічно, а сплата податків за викиди парникових газів відбувається щоквартально.
Таким чином, промислові підприємства 3 з 4 кварталів повинні сплачувати податки без узгоджених даних про викиди парникових газів.
“Ця проблема легко вирішує передачу парникових газів щорічно, але наш уряд та Верховна не задоволені цією проблемою”, – сказав він, додавши, що Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів планує розпочати національні викиди парникових газів (STV Ресурси) у 2026 році. “Надалі планується об’єднати українські та європейські викиди, але сьогодні ця мета занадто амбітна”.
Антиков підкреслив, що створення СТВ є важливим кроком у напрямку європейської інтеграції, яка пом’якшить наслідки КБАМ на українські підприємства. Ціна вуглецю залежатиме від урядової політики та рівня промислового виробництва в країні. Він додав, що в даний час кліматична політика України залежить від процесу переговорів щодо приєднання до України в ЄС. Тим не менш, його реформа повинна бути дуже чітко синхронізована з наявністю фінансування для впровадження на конкретних підприємствах.
“Без зрозумілих джерел фінансування, які, на жаль, ще не були чітко визначені, всі наші реформи та стратегії залишатимуться на папері, як це сталося за останні 30 років”, – наголосив Антіков.
