Що треба робити для зменшення дефіциту електроенергії — знають зараз усі українці, тим паче всі гравці енергетичного ринку та його стейкхолдери. Потрібно посилювати захист на об'єктах генерації та розподілу, відновлювати все, що можна відновити, будувати нові потужності. Основні зусилля сконцентровані на побудові розподіленої генерації, самозабезпеченні бізнесу та домогосподарств електроенергією та теплом. Втім, якщо розраховувати на приватні інвестиції, слід акцентувати не тільки на короткострокових цілях. (заміщення дефіциту), а й на довгострокових цілях та рентабельності таких інвестицій.

До повномасштабного вторгнення енергомікс України виглядав так: атомна енергетика – 55,1%, теплова енергетика – 29,3%, гідроенергетика – 6,7%, альтернативні джерела – 8%. Частка державної генерації сягала 70% у загальному обсязі виробленої електричної енергії. Війна внесла істотні корективи: недоступна частина атомних потужностей, зруйнована теплова генерація, зазнала значних втрат гідрогенерації. Максимальна централізованість енергосистеми довела свою перевагу при синхронізації з ENTSO-E на початку вторгнення, але виявилася вразливою в умовах тривалої повномасштабної війни. Розвиток розподіленої генерації, крім зниження вразливості до ракетних обстрілів, також сприятиме зменшенню частки державної власності у генерації, що суттєво прискорить лібералізацію енергоринку. А також полегшить балансування енергосистеми, згладжуючи піки споживання через власне виробництво для підприємств, громад, домогосподарств.

То хто ж має докласти для цього власних зусиль?

Приватний бізнес

Ключову роль розвитку децентралізованої генерації має зіграти саме приватний капітал. Адже зараз немає альтернативи забезпеченню стабільного енергопостачання, окрім як збудувати власну генерацію. А для ухвалення такого рішення бізнес має побачити тривалу економічну доцільність таких проектів.

Перша вигода – стабільність енергопостачання Тут нічого пояснювати не потрібно, всі витрати вже прораховані кожним бізнесом для себе.

Читайте також:

Євген Заграєв

Кредитні програми, як вихід із кризи з електрикою: Які умови?

Друга вигода зниження вартості енергоресурсів, які споживатимуть компанія. Зараз тариф на електроенергію для бізнесу з урахуванням розподілу та передачі вже сягає 8—10 грн за кВт. При цьому будь-яка електроенергетична установка, яку можна встановити на підприємстві, вироблятиме електроенергію за ціною не вищою за 5 грн. Вдвічі більш дешевий ресурс для компанії стає вигідним капіталовкладенням.

Третя вигода інвестиційні проекти на продаж електроенергії в мережу. За умови залучення банківського фінансування у валюті такі проекти мають окупність від 4-5 років для сонячних електростанцій до 6-8 років для вітрових електростанцій. Рентабельність тут змінюватиметься залежно від обсягу власних вкладених коштів при залученні кредиту. Завдяки урядовій програмі у гривні такий кредит можна отримати під 13,5% на перший рік. У валюті відсоткова ставка надається у межах 6-7%.

Четверта вигода перспектива розширення ринку збуту електроенергії Коли покриється поточний дефіцит енергосистеми, відкриються інші вікна можливостей: розширення обсягів експорту до ЄС, зростання власного споживання через відновлення промислових підприємств. (їхня частка в загальному обсязі споживання до початку повномасштабної війни перевищувала 40%), подальша відмова від викопного палива, повний перехід автомобільної галузі на електродвигуни і т.п.

Населення

Сонячні панелі на будинках і навіть балконах квартир у багатьох країнах Європи давно є практикою. І не лише через екологічність такої енергії, а й через економічну доцільність. Ухвалене цього року законодавство, яке дає приватним особам можливість продавати залишки електроенергії в мережу, відкрило і для українців такі можливості. Отже, визначаючи спосіб самостійного енергозабезпечення, враховуйте можливість додаткового доходу таким чином, так і перспективу введення ринкових тарифів з часом. Після асоціації України з ЄС це точно має статися, тому сьогоднішні інвестиції у, наприклад, сонячні панелі точно окупляться. Тим більше, що завдяки урядовій програмі для приватних будинків площею до 250 кв. м за вартості проекту до 480 тис. грн. такий кредит видається під 0%.

Муніципалітети

На жаль, ще й сьогодні не всі представники місцевої влади розуміють рівень проблеми стану енергосистеми. Частина міст, не забезпечивши власних потреб у резервному енергопостачанні, ризикує залишитися взимку без опалення, причому не на один-два дні. Важко уявити, чим можна буде замістити гаряче водопостачання та опалення у багатоповерхівках.

Світло буде чи ні? До чого готуватись українцям та бізнесу — відео заходу NV

Саме тому, незважаючи на те, що переважна кількість комунальних підприємств у громадах не є bankable, їх банківське фінансування є доцільним. Такі підприємства можуть отримувати кредити для об'єктів альтернативного енергопостачання під поруку міських рад. Також для таких проектів дуже привабливим є інструмент фінансового лізингу — таким чином нівелюються ризики забезпечення кредиту. Також міста можуть залучити банківське фінансування самостійно та передати на баланс комунальних підприємств те обладнання, яке буде закуплено. Це буде бланковий незабезпечений кредит, за який відповідатиме бюджет міста.

Ще одним можливим способом посилення енергетичної спроможності комунальних підприємств є партнерство з приватним бізнесом. Коли комунальне підприємство надає приватному інвестору можливість розмістити на своїй території когенеруючу установку, яка буде підключена до мережі міста та передаватиме тепло безпосередньо Теплокомуненерго. Це найпростіший і найшвидший спосіб на сьогодні. Більшість проектів із громадами, які ми зараз розглядаємо в Ощадбанку, побудовано саме на такій концепції.

Державні енергетичні підприємства

Ключове завдання тут відновлення та відбудова. Державні енергетичні підприємства для цього історично користуються надзвичайно дешевими коштами, що їх виділяють Україні наші іноземні партнери під гарантії міжнародних банків у рамках спеціальних програм. Але й українські банки також готові фінансувати ці проекти для стабілізації енергопостачання в країні.

Державні енергетичні компанії мають ще додатковий потенціал для розвитку. Наприклад, для Укргідроенерго доцільним виглядає не лише ремонт пошкоджених об'єктів, а й інвестиції у розвиток сонячної та вітрової генерації на їхніх земельних ділянках. Компанія має великі обсяги доступних для цього територій, на яких можна розмістити щонайменше 1 ГВт встановленої потужності. А розширення переліку видів зеленої генерації, якими управлятиме компанія, виглядає абсолютно природним для її стратегічного розвитку.

Ще одним аналогічним прикладом розширення специфіки діяльності може стати Укрнафта. Компанія, яка видобуває в рік близько 1 млрд кубометрів газу, може собі дозволити встановлення газопоршневої генерації, яка працювала б на газі власного видобутку. І така газова генерація може працювати не лише для забезпечення власних потреб компанії, а й для продажу в мережу: як у базі, так і для балансування.

Замість висновків

На ринок електроенергії, як і будь-який інший бізнес, має сильний вплив зовнішня кон'юнктура. Після 2008 року був період масового розвитку сонячних та вітрових електростанцій. Наразі спостерігається концентрація на газовій генерації. Ощадбанк у сегменті корпоративного бізнесу має на розгляді проекти більш ніж на 650 МВт розподіленої генерації. Близько 70% кількості цих проектів — газопоршневі та газотурбінні установки. І така тенденція простежується не лише у нас. Але енергоринок дуже чутливий до балансування: не можна допускати перекосу в жодну з генерацій, оскільки дефіцит в енергосистемі виникатиме вже через інші, невійськові фактори. Як це зараз відбувається у європейських країнах, наприклад.

Втім, нині для України розвиток розподіленої генерації незалежно від джерел її походження — це питання, насамперед, безпеки. Усі інші питання вирішуватимуться у міру їх виникнення.