Переважна більшість військових, які сьогодні перебувають на фронті, не хочуть після демобілізації повертатися на старі посади, а натомість планують відкривати власний бізнес. Про це в інтерв'ю NV розповів Сергій Познякзасновник компаній FinStream та Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів та молодший лейтенант Нацгвардії України.

«Ветерани хочуть і займатимуться бізнесом, вони вже використовують бізнес як ефективний шлях повернення до суспільства», — упевнений військовослужбовець.

Позняк зокрема називає ветеранів — «потужною енергією». На його думку, досвід багатьох успішних країн доводить: сьогоднішні захисники стануть у майбутньому бізнес- та політичною елітою.

«У Великій Британії, Америці, Ізраїлі саме з ветеранів росли люди, які потім вели ці держави до процвітання», — зазначає він у розмові з NV.

Позняк також пояснив, чому бійці не хочуть повертатись на стару роботу після своєї демобілізації.

«Бізнес, на мою думку, це сублімація війни, — коментує підприємець. — Наприклад, тут є своє „поле бою“ — маркет, ринок, є „вороги“ — конкуренти, є „союзники“ — партнери, є „бойові“ завдання — бізнес-мети, яких ви прагнете досягти. До речі, у своїй книзі 33 стратегії війни Роберт Грін [американский автор, пишущий о механизмах функционирования власти и стратегическом мышлении] якраз екстраполює військові стратегії на бізнес».

Також Позняк зазначає, що перестати воювати — це дуже важко, тому ветеранам потрібен час для адаптації до громадянського життя.

В українському суспільстві сьогодні існує певна соціальна дистанція між військовими та людьми, які залишились у тилу, продовжує підприємець.

«Ті, хто не пішов воювати, ставляться до захисників трохи вороже, — зауважує він, — бо відчувають, що вони їм заборгували. Це завжди так працює. Однак ця соціальна дистанція існує в обох напрямках, тому що у військових також може бути образа на цивільних».

За словами військовослужбовця, ставлення до ветеранів у будь-якому робочому колективі має базуватися на трьох основних засадах — увазі, повазі та розумінні. Правильна комунікація із захисниками у суспільстві тільки формується, проте великий бізнес уже запускає такі програми, що дозволяють колективу та ветеранам, які повернулися, краще розуміти один одного.

«Для компаній це реальний виклик, бо раніше в Україні ніколи не було такої великої кількості ветеранів, — продовжує Позняк. — А зараз бійці приїжджають додому з пораненнями, часто навіть фізично не можуть повернутися на свої робочі місця. Однак я бачу, як власники підприємств титанічними зусиллями намагаються розробити спеціальні програми реінтеграції, втілюють ці три принципи, про які я згадав вище. Як приклад, МХП, Укрзалізниця та Астарта, які вже сьогодні реалізують такі стратегії».